НАЙМАННЯ

НАЙМА́ННЯ, я, с. Дія за знач. найма́ти і найма́тися. В. І. Ленін у книзі "Розвиток капіталізму в Росії" писав: "Містечко Кривий Ріг — великий ринок наймання на землеробські і на гірничі роботи" (Визначні місця Укр., 1958, 170); За договором про наймання майна одна сторона [наймодавець] зобов’язується надати іншій [наймачеві] майно за певну винагороду для тимчасового користування (Цив. кодекс УРСР, 1950, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 97.

Найма́ння, ня, с. Наемъ, наниманіе.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 491.