НАЗУБЛЮВАТИ
Значення назублювати це
НАЗУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЗУБИ́ТИ, зублю́, зу́биш; мн. назу́блять; док., перех. Робити зубці, зазублини на чому-небудь; покривати насічкою, зарубками щось. Зварювали і натягали [Лаврін із сином] на обіддя коліс шини, назублювали серпи, ремонтували всяку всячину (Іщук, Вербівчани, 1961, 5).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 93.
Назу́блювати, блюю, єш, сов. в. назуби́ти, блю́, биш, гл. О пилѣ, серпѣ: натачивать, наточить, нарѣзывая зубья. Вас. 164. Назублювати пилку.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 490.
назублювати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| nasobiliary | назублюваты |
назублювати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nazubliuvaty | nazubliuvaty | nazublyuvaty |
назублювати Рід - дієслово, недоконаний вид
назублювати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | назублюю | назублюємо |
| 2 особа | назублюєш | назублюєте |
| 3 особа | назублює | назублюють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | назублюватиму | назублюватимемо |
| 2 особа | назублюватимеш | назублюватимете |
| 3 особа | назублюватиме | назублюватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | назублював | назублювали |
| Жіночий рід | назублювала | |
| Середній рід | назублювало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | назублюймо | |
| 2 особа | назублюй | назублюйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | назублюючи | |
| Минулий час | назублювавши |
назублювати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |