НАДТИНАТИ

НАДТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДТЯ́ТИ, надітну́, надітнеш, док., перех. Надрубувати, надрізувати зверху, трохи, не до кінця.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 80.

Надтина́ти, на́ю, єш, сов. в. надтя́ти, надітну́, неш, гл. Надрубливать, надрубить, подрубливать, подрубить, надрѣзывать, надрѣзать.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 486.