НАДНОСИТИ
Значення надносити це
НАДНО́СИТИ, но́шу, но́сиш, недок., НАДНЕСТИ́, су́, сеш; мин. ч. надні́с, наднесла́, ло́; док., перех., розм. Те саме, що прино́сити. — Дам вам тепер муки, візьміть із собою, а все, що злагоджу, наднесу завтра до вас сама! (Коб., II, 1956, 127); Вітер надніс урваний крик, але зараз же розірвав на тисячу частин, завив зловісно і помчався в безвість (Ірчан, II, 1958, 221).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 74.
Надно́сити, но́шу, сиш, сов. в. наднести́, су́, се́ш, гл. Подносить, поднести, приносить, принести.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 484.
надносити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| naznaciti | надносити |
надносити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nadnosyty | nadnosyty | nadnosyty |
надносити Рід - дієслово, недоконаний вид
надносити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | надношу | надносимо |
| 2 особа | надносиш | надносите |
| 3 особа | надносить | надносять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | надноситиму | надноситимемо |
| 2 особа | надноситимеш | надноситимете |
| 3 особа | надноситиме | надноситимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | надносив | надносили |
| Жіночий рід | надносила | |
| Середній рід | надносило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | надносьмо | |
| 2 особа | наднось | надносьте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | надносячи | |
| Минулий час | надносивши |
надносити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |