МІШОК

МІШО́К, шка, ч.

1. Зшите з шматка грубої тканини вмістище для зберігання і перевезення сипких тіл і різних речей, а також великий паперовий пакет цього ж призначення. Ішов Панас із города додому з сокирою й мішком (Гл., Вибр., 1951, 72); Вона латала мішок для харчів (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 368); * У порівн. Довга сорочка, як той мішок, упала додолу; мережка лиштви лежала аж на землі (Мирний, III, 1954, 179); Свиснула козацька шабля, і пан хорунжий мішком зсунувся з коня на лід (Кач., Вибр., 1953, 140).

Повітря́ний мішо́к — незаповнене місце всередині чого-небудь. Подрібнену масу [силосу] добре ущільнюють, щоб в ній не було повітряних мішків (Орг. і технол. тракт, робіт, 1956, 261); Кричить [квакша] голосно і своєрідно, роздуваючи свої кулясті повітряні мішки (Нар. прикмети.. погоди, 1956, 40); Речови́й мішо́к — невеликий мішок, пристосований для носіння з собою необхідних предметів побуту і продуктів харчування. На спині [курсантів] скатка шинелі, речовий мішок, біля пояса котелок, гранати, лопатка (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 76); Митяй господар, у нього в речовому мішку є таке, як домашнє сало, ковбаса, цукор, запасні онучі і рукавиці (Тют., Вир, 1964, 490); Спа́льний мішо́к — утеплений ватою або хутром великий мішок для спання в холодних місцях. Першу партію спальних мішків випустила Хустська фабрика спортивно-галантерейних виробів (Рад. Укр., 12.11 1971, 4); Коли ж ви не побажаєте тягти з собою спальний мішок та накомарник, візьміть із собою невеликий розбірний мисливський будиночок, з розкладним ліжком — дуже зручна штука (Вишня, II, 1956, 234).

◊ Грошови́й (золоти́й) мішо́к: а) багата людина; б) багатство. Пишна галерея прихильників і служок грошового мішка.. вийшла з-під пера Тобілевича (Рильський, III, 1956, 276); Поет-демократ славить вільні взаємини між людьми, не залежні від приватної власності, від грошового мішка ("Єсть на світі доля…") (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 58); Кота́ в мішку́ купува́ти див. кіт; Мішко́м (ви́сіти і т. ін.); Мішо́к мішко́м — незграбно, мішкувате. Заяложене дране убрання мішком висіло кругом колись високого стрункого стану [Марини] (Мирний, III, 1954, 227); — Ось подивіться!.. матерія гарна, а пошита [блузка] — мішок мішком (Л. Укр., III, 1952, 602); Мішко́м з-за ро́гу прибито́ (вда́рено); Як (мов, немо́в і т. ін.) мішко́м [із-за ро́гу] нама́ханий (приби́тий) — недоумкуватий, чудний або дивний (про людину). Нарешті всі чомусь зійшлися на тій думці, що його "мішком з-за рогу вдарено", і перестали звертати на нього увагу (Тют., Вир, 1964, 164); — Чого він [вершник] такий? — Паче намаханий із-за рогу мішком (Панч, Гомон. Україна, 1954, 413); Мов (немо́в і т. ін.) мішо́к розв’язався з чим — дуже багато, ціла злива чого-небудь. Мов розв’язався мішок із гамором: крик, зик, пискотня… (Вас., II, 1959, 137); Немов мішок розв’язавсь з усякими виговорами: і іншими прикростями, що так і сипалися з Кракова на нещасний тернопільський конвент (Фр., II, 1950, 170); То́рба ли́ха і мішо́к біди́ — дуже багато неприємностей. — Чи ж треба, хлопці, випускати пана? Їй-бо, він ще привезе торбу лиха і мішок біди (Стельмах, І, 1962, 629); Як (мов, немов і т. ін.) [горо́х] з мішка́ (си́патися, поси́патися, сипну́ти і т. ін.) — з’являтися в дуже великій кількості, у великій мірі. У той день вони [рекорди] сипалися, як з мішка (Собко, Біле полум’я, 1952, 136); Запитання посипалися, як з мішка, Ганс не встигав відповідати (Собко, Запорука.., 1952, 215); Щастя, як горох з мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся (Стор., І, 1957, 58); Як раки з мішка — у різні боки (розбігатися, розтягатися, розлазитися тощо). — І горілка, й пиріжки, й усякі витребеньки, — гульня йде, і спинити їх [Тодоську і Охріма] нікому. А хазяйствечко, як раки з мішка (Дн. Чайка, Тв., 1960, 84).

2. чого. Кількість чого-небудь сипкого, що наповнює це вмістище (дорівнює 3 — 5 пудам). Дід брав за літо по п’ятаку од вівці — та ще хліба мішків п’ять (Мирний, І, 1949, 154); — Грошей не беру, тільки пашню. — Багато? — Мішок пшениці (Стельмах, II, 1962,123).

3. який, спец. Вмістище для чого-небудь у тварин та рослин. У роті [мартишок] є защічні мішки, куди тварини набивають їжу, а потім, не поспішаючи, поїдають її (Зоол., 1957, 165); У фазі розвитку жіночої квітки, коли віночок вже опав, у зав’язях.. ми спостерігали, як повністю сформовані зародкові мішки, що з певних.. причин не були запліднені, заповнилися крохмальними зернами і поступово дегенерували (Укр. бот. ж., XVIII, 1, 1961, 38).

Мішки́ під очи́ма — набряки під очима. У неї все ще стояла перед очима висока чорна матушка-ігуменя: жовті мішки скачуть під злими очима (Коцюб., II, 1955, 118); Біля столу сидів, попихкуючи цигаркою, жовтощокий письмоводитель з мішками під очима (Хижняк, Тамара, 1959, 133).

4. військ. Повне оточення (військових частин). Як на галопі пройшли килигеївці Крим, так на галопі й вихопились через Перекопський перешийок назад, ледве встигши вискочити з кримського мішка (Гончар, II, 1959, 84); — Пане отамане, дивізія в мішку! — кричав розгублений полковник генералові Терешкевичу (Довж., І, 1958, 152).

[Кам’яни́й] мішо́к — низька, тісна камера у в’язниці, а також в’язниця взагалі. Тепер я тут, серед цих стін, як звір у пастці.. Як? гинути тут… у цьому мішку.., коли там воля… робота… товариші… (Коцюб., II, 1955, 187); Карцер був страховиськом для всіх: кам’яний мішок з мокрими стінами, і не одна жінка з дванадцятої камери побувала вже в ньому (Хижняк, Тамара, 1959, 150); — А ми ж де є? — допитуюся. І тільки тоді я побачив, що лежу не в ліжку і не в хаті, а на соломі, в якомусь кам’яному мішку (Логв., Давні рани, 1961, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 762.

Мішо́к, шка́, м.

1) Мѣшокъ. Сьогодня з мішком, а завтра з торбинкою. Ном. № 4736. Ум. Мішечок. Пішечком з мішечком. Ном. № 11373.

2) = Міх 2. Як почнеш розводить огонь у горні, як почнеш мішком подувати та залізо роспікати. Грин. II. 210.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 435.