МОЛОКО

МОЛОКО́, а́, с.

1. Біла рідина, що виділяється молочними залозами жінок і самиць ссавців після пологів для годування дітей, малят. Бідкалася [мати], що ка-рову щодня беруть у колгосп на оранку і вона через це висушила молоко (Загреб., Шепіт, 1966, 52); * У порівн. А той Петро Шостозуб та був перший чоловік у громаді, — вже старезний такий, боже! Як молоко білий (Вовчок, І, 1955, 23); Я п’ю тебе, сонце, твій теплий, зцілющий напій, п’ю, як дитина молоко з матерніх грудей (Коцюб., II, 1955, 229).

◊ [Аж] молоко́ ки́сне — люто, дуже сердито. — Яка вона [пані] гарна! — закинула молодичка. — Поможеться, що гарна! — гукнув Назар, — коли дивиться так, що аж молоко кисне! (Вовчок, І, 1955, 125); — В мене свекруха люта змія: ..На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне (Н.-Лев., II, 1956, 305); 3 молоко́м ма́тері — з раннього дитинства; з перших років життя. Пісня входить в духовне єство з молоком матері (Мал., Думки.., 1959, 67); — Можна завоювати територію, — подумав, — але не людей, не покоління, яке на світ народилося і з молоком матері стало радянським (Шер., В партиз. загонах, 1947, 15); Кров з молоко́м; [Мов (як і т. ін. )] з кров’ю молоко́ див. кров; Молоко́ [ма́терине] не обсо́хло [на губа́х]; Молоко́ на губа́х; Гу́би в молоці́; 3 молоко́м на губа́х — дуже молодий, недосвідчений. Материне молоко не обсохло! (Номис, 1864, № 8714); — Ми тепер з вусами сами, — Похвалявся нам Панько. А в самого під вусами Не обсохло молоко (Бичко, Сійся.., 1959, 277); [Кирило:] Вже тут той мудрій, що ще молоко не обсохло на губах!.. (Кроп., II, 1958, 48); — Молоко ще у вас на губах не обсохло, а збираєтесь учити мене! (Донч., II, 1956, 82); [Соняшник:] Жених! Молоко на губах… (Дмит., Дівоча доля, 1960, 32); — А ви, ви звідки, молодці? У вас ще губи в молоці (Олесь, Вибр., 1958, 430); І недаремне я боявся того: як я потім довідався, цей засмальцьований Йосель не тільки студентика з молоком на губах міг поставити руба в питаннях філософії (Хотк., І, 1966, 151).

2. Така рідина, одержувана від деяких сільськогосподарських тварин, як продукт харчування. А святий Іосиф взявсь отару пасти. Щоб хоч козу ту заробить На молоко малій дитині (Шевч., II, 1953, 316); Кози самі понесуть молоко з полонини додому (Зеров, Вибр., 1966, 211); Того дня, як майже завжди, не було в нього нічого, крім свіжого айрану з верблюжого молока (Тулуб, В степу.., 1964, 183); // Коров’яче молоко як їжа. Мотря пішла, видоїла корову, процідила на цідилок молоко й погнала до череди корову (Н.-Лев., II, 1956, 283); Наші діти сидять на призьбі, старшенька напуває малу молоком (Ю. Янов., І, 1954, 33); Обезжирене, або збиране, молоко є дуже цінним кормом (Свинар., 1956, 161); *У порівн. Вівчар Улас, білий як молоко дідуган.., якось глухо бубонів сам з собою (Мирний, IV, 1955, 229).

◊ Бра́тися молоко́м — сивіти. При біді за ніч голова молоком береться (Укр.. присл.., 1955, 274); Вмочи́ти в молоко́ го́лову (ву́са, бо́роду) — посивіли голова, вуса, борода. От і нагрянув [Марко] неждано.. І не дуже постарівся, тільки вуса трохи в молоко вмочив (Стельмах, Правда.., 1961, 34); Пли́сти́ (ли́тися і т. ін.) моло́ком і ме́дом див. мед; [Ті́льки] пташи́ного молока́ не вистача́є (браку́є) див. пташи́ний; Як з ца́па (з козла́) молока́ — нічого немає, немає ніякої користі. — 3 тієї горбатої — роботи, як з цапа молока, — сказала сваха, — вона тільки хліб дурно збавлятиме (Н.-Лев., III, 1956, 55); [Xрапко:] Що з вашої науки? Як з козла молока! [Галя:] Е ні, папо, такого не кажіть (Мирний, V, 1955, 134); 3 нього толку, як з козла молока (Укр.. присл.., 1955, 307).

3. Білуватий сік деяких рослин; білувата рідина, яку виготовляють чи добувають з деяких рослин. Що таке конопляне молоко? — Добре розтерте конопляне сім’я (Лікар, рослини.., 1958, 111); Шулики вже плавали в маковому молоці (Ільч., Серце жде, 1939, 412); Поросята дуже добре поїдають вівсяне молоко (Свинар., 1956, 235).

4. Білуватий розчин яких-небудь речовин. Вапняне молоко застосовується для дезинфекції сховищ і біління плодових дерев (Захист рослин.., 1952, 174).

◊ По молоко́ (пусти́ти, піти́, посла́ти і т. ін.) — мимо цілі (про стрільбу). Бойова охорона сиділа в своїх підземних сховищах, вистромлювала гвинтівки над бруствер — і гатила куля за кулею в чисте небо, "по молоко" (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 62); Ще сантиметр ліворуч — і куля пішла б "по молоко" (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 35); [Маша:] Промазала? [Валя (коло мішені, махнула прапорцем):] По молоко! (Мак., І, 1957, 243).

МОЛОКО… — перша частина складних слів, що відповідає слову молоко́ у 2 знач., напр.: молокозаготіве́льний, молокопереро́бний.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 789 - 790.

Молоко́, ка, с.

1) Молоко. Захотів молока від бика. Ном. № 4686.

2) Бугаєве молоко́. Названіе молока, приготовленнаго изъ коноплянаго сѣмени или маку. Kolb. І. 54.

3) Песяче молоко́. Раст. Euphorecia. Вх. Пч. І. 10.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 442.

молоко́ (зменшене — молочко́) —

1) біла рідина, що виділяється мо­лочними залозами жінок і самиць ссавців після пологів для годуван­ня дітей, малят (тому, з одного бо­ку, матери́нське молоко́, а з друго­го, — кажуть: «Захотів від бика мо­лока» або як з козла́ молока́); сим­вол примноження; у замовляннях та казках фігурує моло́чна ріка́ з кисі́льними берега́ми як неможливий світ, земний рай; у казках вогнен­ний змій літає до молодих жінок і висисає у них з грудей молоко, за­бираючи тим самим силу. Коло ро­та материне молоко ще не обсохло (прислів’я — ще надто молодий);

2) така рідина, одержувана від де­яких сільськогосподарських тва­рин як продукт харчування; дітей купали в коров’ячому молоці, — «щоб повне та біле було»; молоко ослиць нібито має здатність зніма­ти зморшки з обличчя; не можна на ніч залишати молоко відкри­тим — його п’є нечиста сила; коли даєш у чужу хату молоко, насип туди солі, щоб відьма не попсувала корови. Літом без молока — як зи­мою без кожуха (приказка); Пта­шачого молока забагла (І. Франко — про неможливе, нездійсненне); Чорна корова, біле молоко (при­слів’я);

3) молоди́льне молоко́ — казковий символ вічної туги лю­дини за молодістю (пор. у Л. Глібова: «А молодість не вернеться, не вернеться вона»); досить ску­патися, щоб повернути втрачену молодість; нібито таку силу має кобиляче молоко;

4) бугає́ве молоко́ — молоко, виготовлене з ко­нопляного сім’я або з маку;

5) звіря́че молоко́ — за повір’ям, «перша отрута»; вживають для чарування;

6) коби́ляче молоко́ — за повір’ям, таїть у собі силу перевтілення, омолодження і безсмертя.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 375.