МЕТАЛ

МЕТА́Л, у, ч. Хімічно проста речовина або сплав, ознаками якої є висока міцність, ковкість, добра тепло— та електропровідність і особливий блиск. Дзвенів метал по кузнях (Коцюб., II, 1955, 125); Металом ясним з вагранки Форми повняться безупинно (Забашта, Нові береги, 1950, 53); Стоїть [Ліна] у дверях майстерні та безвідривно дивиться, як працює товариш Курінний, токар по металу (Гончар, Тронка, 1963, 179); Навіть у вік металу годі нам обійтися без деревини (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 102); * У порівн. Голос Щорса задзвенів, як метал, очі блиснули гнівом (Довж., І, 1958, 137); Парубочі обличчя вкрилися потом, вилискували на сонці темним металом (Тулуб, Людолови, І, 1957, 47); // Вироби з цієї речовини або сплаву (зброя, гроші і т. ін.). В гулі, в вихорі металу, що летить із тьми, броніровану навалу зупиняєм ми (Сос., II, 1958, 198); Є й такі, і раніше були, Що для себе шукали вигоди, Що тобі [містерові Стріту] за метал продали І країни свої і народи (Воскр., З перцем!, 1957, 264); // перен. Про звуки, що нагадують металічний дзвін. На його обличчі не поворухнулась жодна риска. Тільки очі стали вужчими й колючішими. І ще в голосі зазвучав метал (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 87).

∆ Благоро́дні мета́ли — золото, срібло, платина; Кольоро́ві мета́ли — мідь, алюміній, магній, нікель, цинк, олово, свинець та їх сплави. За видобутком і переробкою кольорових металів.. республіка [Казахстан] займає провідне місце у Радянському Союзі (Ком. Укр., 9, 1965, 66); Крихки́й мета́л див. крихки́й; Чо́рні мета́ли — чавун, сталь, залізо. За розмірами виробництва чорних металів СРСР займає тепер друге місце в світі (Наука.., 5, 1956, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 683.

Мета́л, лу, м. Металлъ. Дещо. К. Бай. 153. Ком. II. 65.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 419.