МАТИСЯ

МА́ТИСЯ, ма́юся, ма́єшся, недок., розм.

1. Бути наявним у когось. А малась воля, малась сила, Та силу позички зносили, А воля в гостях упилась Та до Миколи заблудила… (Шевч., II, 1953, 47); Щороку, як не гірко було, а до куті і шматок риби мався, і пироги (Мирний, III, 1954, 24); Вони [безсмертники] давно вже втратили життя. В них згасло все, що тільки малось (Олесь, Вибр., 1958, 52); // безос. Тобі того бажається, чого дома не мається (Номис, 1864, № 5347).

◊ Ма́тися на обере́жності (на ба́чності) — остерігатися, бути обережним. Зрадлива дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустину з шиї. Та Йон мавсь на обережності (Коцюб., І, 1955, 235); — Не забудь, що я тобі сказав, і майся на бачності! (Фр., VIII, 1952, 369); Ма́тися напогото́ві — бути готовим до чогось. [Яким:] Мене послав [Хмельницький] оповіщати, щоб люди напоготові малися, і скоро гасло буде, — зараз бралися до зброї (Гр., II, 1963, 543); Ма́ється (ма́лося) на ду́мці (на ува́зі) — хтось думає (думав), гадає (гадав); є (було) предметом думки; передбачається (передбачалося).

2. Те саме, що жи́ти 3. В холоді, голоді вік тобі матися, Жить старцюванням одним (Стар., Вибр., 1959, 34); Тесть був чоловік небагатий, але мався трохи ліпше, ніж мій небіжчик тато: мав пристойну хатину, двадцять соток одного поля, а найголовніше — коня (Мур., Бук. повість, 1959, 4); // Почуватися (про стан здоров’я, настрій і т. ін.). Я маюся досить добре. Кашель ще не перестав, але вже не сильний. Ще не купаюсь, але, може, з неділі доктор позволить. На вид значно поправилась (Л. Укр., V, 1956, 364).

Ма́йся (ма́йтеся) гара́зд — будь здоровий, будьте здорові, живи (живіть) у добрі, хай тобі (вам) щастить. — Майтеся гаразд, дітки. Майтеся гаразд, люди добрі (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 170); Як ся ма́єш (ма́єте, має і т. ін.)? — як живеться тобі (вам і т. ін.), як справи твої (ваші й т. ін.)? [Виборний:] Помагай-бі, Наталко! Як ся маєш, як поживаєш? (Котл., II, 1953, 19); Іван підійшов до старого гуцула і голосно привітався: — Здоровенькі були, діду Лук’яне! Як ся маєте? (Мур., Бук. повість, 1959, 29); [Орленко:] Як ся має твоя небога — як її? Еге, — Настя! (Коч., II, 1956, 546).

3. з ким — чим. Мати клопіт, мороку з ким-, чим-небудь. Ніякого в нього [Віктора] підходу до.. дівчат.. Ох, малася ж я з ним! (Речм., Твій побратим, 1962, 5).

4. з інфін. Уживається для позначення того, що повинно відбутися, настати. В Ірландію мався прибуть корабель, Що лицарів віз в Палестину (Л. Укр., І, 1951, 356); // безос. Вдалося схилити правління на грунтовну механізацію ферм. Малося почати з автоматичного доїння (Д. Бедзик, Серце… 1961, 85).

Ма́лося бу́ти чому — повинно було щось бути. Чорний шовковий пух тільки що висипався на верхній губі, де колись малося бути вусам (Мирний, II, 1954, 32).

5. за кого — що, рідко. Вважатися ким-, чим-небудь. Всі [шляхтичі] звернули увагу на таке в лицарськім колі зухвальство — на оборону.. схизматок, які у вельможної шляхти мались за.. принижені тварі (Стар., Облога.., 1961, 26); // ким. Доводитися, бути. Він забув, що батьком мався цій дівці (Ле, Вибр., 1939, 113).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 650.

Ма́тися, маюся, єшся, гл.

1) Быть, находиться, имѣться. А третя (частина війська) где ся має? В Чорному морі потопає. АД. Як би так малось, як не мається, так що б то було! Ном. № 5373. А малась воля, малась сила! Шевч. Як би малась сила! Шевч. 46. День той малось свято. Мкр. Н. 15.

2) Поживать, чувствовать себя. Здоров, Еоле, пане свату! Ой як ся маєш, як живеш? Котл. Ен. Иногда вмѣсто ся — себе: Там сидів сокіл, — смутно себе мав. АД. Матимешся! Будетъ тебѣ! Як фельфебер тебе захопить, то матимешся! Федьк.

3) О матеріальной обезпеченности: як він мається? Насколько онъ состоятеленъ? добре мається, зле мається. Онъ состоятеленъ, онъ не состоятеленъ. Роспитує про його, як він собі мається, та й напитала, що в його хутір є. МВ. (О. 1862. III. 48). А як він собі мається добре, то й бояре… і тії за його тягнуть руку. К. ЧР.

4) Долженствовать, предполагаться. Скоро вже й весілля малось бути. Грин. І. 66. Подай, мила, білу руку, щоб бачили люде, що малася чужа бути, — тепер моя будеш. Грин. III. 213. Малося йти в город, та дощ не пустив. Зміев. у.

5) Разсчитывать, предполагать. Нехай сей козак, бідний нетяга, не мається в тебе сеї заставщини викупляти. ЗОЮР. І. 206.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 410.