МАСКА

МА́СКА, и, ж.

1. Заслона для обличчя людини у вигляді звірячої морди, спотвореного людського обличчя тощо. Виготовили й маски… Хто козу начепив, хто цапа, хто вівцю, а я собі вибрав хрюкало — убрався в свиню (Ковінька, Кутя.., 1960, 107); І в трагедії, і в комедії актори завжди грали в масках. Маски були яскраво розмальовані, з різкими рисами обличчя і з розтуленим ротом (Іст. стар. світу, 1957, 124); * У порівн. Крізь причинену шибку глянуло її обличчя, ..біле, аж страшне, як маска (Л. Укр., III, 1952, 655); // Пов’язка з щілинами для очей, що закриває верхню частину обличчя. У глибині саду показалась постать, загорнута в біле, з обличчям, захованим під чорною маскою (Трубл., Мандр., 1938, 9); При тьмяному світлі зірок все ж було добре видно маски, що їх наділи ці невідомі озброєні люди (Шиян, Баланда, 1957, 51); // Про людину в такій заслоні та маскарадному костюмі. Було багато масок, штук 200 (китайці, рицарі, араби, човен з рибаками..) (Коцюб., III, 1956, 428); В зал увіходить пан Фінке, за яким слідує юрба масок, вдягнених зразками його продукції — шоколад в плитках, а також різноманітні шоколадні фігурки (Коч., II, 1956, 177).

2. Постійний персонаж італійської комедії середини XVI-XVIII ст. Скиба побачив старого чоловіка.. з білим, знекровленим обличчям, .. шкіра на якому нагадує машкару арлекіна з комедії масок (Загреб., Європа. Захід, 1961, 103); // Зовнішній вигляд, характерні риси, властиві акторові, що зображує певний тип. Поганий той актор, який.. малює роль одною якою-небудь фарбою. Це неминуче призводить до штампа, до створення мертвої ходульної соціальної маски (З глибин душі, 1959, 58).

3. чого, перен. Зовнішній вигляд, що приховує справжню сутність когось, чогось. Дозя недовго по смерті матері крила.. своє правдиве лице під маскою щирості, любві [любові] і вірності (Фр., VIII, 1952, 282); Очі його налиті злобою. Та коли він побачив Турбая, одразу ж натягнув на обличчя маску улесливої доброзичливості (Руд., Остання шабля, 1959, 453).

◊ Зрива́ти (зірва́ти) ма́ску з кого — викривати когось, показуючи його справжню сутність. Ленін спрямовує проти кадетів головні удари, зриває з них маску демократизму (Біогр. Леніна, 1955, 79); Носи́ти ма́ску — приховувати свою справжню сутність. Завше носити маску, завше себе загнуздувати — та хіба ж то мислиме? (Хотк., II, 1966, 159); Конфлікт ускладнюється тим, що Маркові вдається тривалий час носити маску "добропорядної" людини (Мист., 1, 1959, 15); Скида́ти [з се́бе] ма́ску — виявляти свою справжню сутність. Після виникнення держави Ізраїль сіоністи скинули з себе маску (Наука.., 2, 1960, 54).

4. Зліпок із гіпсу або іншого матеріалу, знятий з обличчя людини. В одній з кімнат музею зберігається посмертна маска поета [Т. Шевченка] (Визначні місця Укр., 1958, 89); // Скульптурне зображення обличчя людини або голови тварини. Що не дім, то зараз каріатиди, атланти, маски, генії і бог зна що! (Л. Укр., V, 1956, 40).

5. спец. Спеціальна заслона на обличчя для захисту від чого-небудь. Один солдат не стерпів маски. Спинився, судорожно зриває протигаз (Довж., І, 1958, 36); Біля електростанції трудяться юнаки й дівчата. Між трубами в масках працюють зварювачі (Рад. Укр., 1.V 1961, 4); // Марлева пов’язка на ніс і рот, що запобігає поширенню або проникненню інфекції. Біля столу, на якому лежав прив’язаний хворий, стояли в білих масках медсестри й лікарі (Панч, В дорозі, 1959, 210); Кожен, мабуть, знає, що лікар оперує стоячи, що у нього на обличчі маска, яка утруднює дихання (Літ. Укр., 24.І 1969, 1); // Марлева пов’язка, яку накладають на обличчя хворого, коли застосовують наркоз. Все тіло хворого було запнуте великим простирадлом.. Наркозна маска лежала знята поруч (Смолич, І, 1958, 91); Він відчув, як на нього наклали.. маску, і зрозумів, що лежить на операційному столі (Стельмах, Правда.., 1961, 8); // Пристосування для подачі кисню під час висотних польотів, підземних робіт і т. ін. Відомо, що навіть на порівняно невеликій висоті льотчикам і альпіністам доводиться надівати кисневі маски, оскільки повітря там розріджене (Наука.., 2, 1958, 14).

6. Природна або штучна заслона для прикриття військової техніки, позицій або укріплень від супротивника. Маска для гармат.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 637.