ЛЕГКІСТЬ

ЛЕ́ГКІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до легки́й 1-5. Конструктивна думка скрізь спрямована зараз на досягнення легкості, портативності, обтічності, зменшення габаритів (Довж., III, 1960, 101); Один молодий чоловік, утомившись стрибанням через козла, одійшов набік і почав надягати на себе сюртук, скинутий було для легкості рухів (Л. Укр., III, 1952, 578); Для легкості засвоєння пісні текст її повинен бути не надто розтягнутим (Рад. літ-во, 5, 1958, 25).

ЛЕ№ГКО, присл.

1. Без фізичного напруження, не докладаючи великих зусиль. Легко, мов пірце яке, несуть [коні] здорову каруцу поміж очеретяними тинами вузької вулиці (Коцюб., І, 1955, 188); Не зминав [Мокеїч] перед ярмарковими багачами — самі вони зминали перед ним. Де проходив широкоплечий Мокеїч, там уже легко міг протиснутись і сухорлявий, жилавий Цимбал (Гончар, І, 1959, 39); // З плавними переходами; граціозно (ходити, танцювати і т. ін.). Кінь гуцульський тут господар повний.. Як безпечно, легко, делікатно Він по стежці йде, на п’ядь широкій. Над такими дебрями, що в тебе Дух захапув (Фр., XIII, 1954. 331); Він підбіг до краю покрівлі і скочив униз зручно і легко, як кіт (Коцюб., І, 1955, 399); Із груби на лаву кіт — очі, як дві жарини, а ступає легко-легко… (Кос., Новели, 1962, 20); // Без помітної дії ваги. Мокрий сніг, легко падаючи, як цвіт вишні од вітру, лягав на землю і засипав Соломію (Коцюб., І, 1955. 383); Його руки замиготіли над стіною так швидко, наче він не цеглу клав, а грав на цимбалах. Цеглини лягали рівно, легко, ніби з власної волі (Руд., Остання шабля, 1959, 24).

2. Не зустрічаючи перешкод; плавно. Його займали хмари.. Радісно й легко пливли веселі громади в білих та синіх серпанках (Коцюб., II, 1955, 212); Дужий і рівний вітер легко жене яхту по воді (Гончар, Тронка, 1963, 340;) Мчать сани легко й весело, без скрипу (Мур., Ідуть.., 1951, 130).

3. Без ускладнення; просто. — Потрапити, скажу вам, не зовсім легко туди [в Америку] найтяжче — перейти біля Кутно російський кордон (Стельмах, І, 1962, 197); // Без великого розумового напруження. Драма — цікаво написана, легко читається… (Мирний, V, 1955, 423); Навчання давалося мені легко (Довж., 1, 1958, 12); Легко, без напруження, Тарас пише рідною своєю мовою (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 86); // Досить вільно, природно, невимушене (розмовляти, спілкуватись і т. ін.). Про що з ним не заведи розмову — так легко, так любо з ним говорити (Мирний, III, 1954, 191); Живу я в хаті з п. Ольгою, тим часом ми одна одній не заважаєм,— з нею легко жити (Л. Укр., V, 1956, 337); Ступакова застала дівчину за роботою.. Вони легко розговорилися (Ткач, Плем’я.., 1961, 55).

4. З малою інтенсивністю; ледве помітно; не сильно. Причалює шаланда, легко пошарудівши об камінь бортом (Ю. Янов., II, 1958, 46); Нема нічого в людській діяльності, де не справився б Василь, легко при цьому посміхаючись дідовою посмішкою (Довж., І, 1958, 88); Пальці його продовжували легко тремтіти і над бровами виступив піт (Тют., Вир, 1960, 56); // Без можливих ускладнень; незагрозливе, виліковно. — Якщо тебе легко поранило, все рівно ведеш вогонь. Зрозумів? (Гончар, III, 1959, 344); // Те саме, що зле́гка. Однорічна рослина [нагідка].., галузиста, часто від самого низу, легко опушена, трохи липка (Лікар, рослини.., 1958, 38).

5. з інфін. Про реальну можливість чого-небудь. Колонка стояла на горбику, тут було слизько, розлита вода позамерзала, легко було впасти (Сенч., На Бат. горі, 1960, 9); У цих міжгір’ях, особливо вночі, дуже легко було заблудитись (Гончар, III, 1959, 98).

◊ Ле́гко лежи́ть — про те, що не дуже стережуть, ховають. Як же випадав коли такий нещасний день, що.. в самого ні крихти хліба, ..не гріх тоді й підняти, що легко лежить!.. (Мирний, І, 1949, 263); Ле́гко сказа́ти — заперечення у відповідь на пропозицію зробити що-небудь важке. Для нас зараз найголовніше — твердо, не гарячкуючи, визначити її [невдачі] причину. — Легко сказати— визначити, — ..відповів Андрій,— це ж і є найважче (Собко, Срібний корабель, 1961, 50).

6. Без напруження, вільно. Твердий сніг рипить під ногами в Семена, легко дихати йому на цьому холодному роздоллі (Коцюб., І, 1955, 110); Дихалося легко, привільна (Донч., V, 1957, 472); // З полегшенням. — Берег! — легко зітхнула моя сусідка, побачивши сірі піски (Коцюб., II, 1955, 290); Це була перша людина, яку побачила тут Сахно, і, треба признатися, навіть зітхнула легко (Смолич, І, 1958, 64).

7. у знач. присудк. сл. З незначним напруженням; не важко. — А Суворов що казав? .. — "Важко в навчанні — легко в бою!" (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 46); // Те саме, що Ле́гко на душі́ (на се́рці). Славно у тій пасіці. Дихать — не надихаться! Легко, вільно! (Вовчок, І, 1955, 382); Щось наче змив з нього вчорашній дощик — через те, може, було так легко (Коцюб., II, 1955, 210).

◊ Ле́гко на душі́ (на се́рці) — про відчуття заспокоєння, задоволення, радості. Чого воно любо так стає на душі, легко на серці, як побачиш з-під снігу зелену травицю? (Мирний, І, 1954, 76); Навіть сонце світить так любо, немов приязно усміхається їй на вітання. І Софії так легко, так весело на душі… (Л. Укр., III, 1952, 506); Маковейчикові радісно і легко на серці, бо сонця так багато, що небо аж побіліло від нього (Гончар, III, 1959, 59).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 463.

Легкість, кости, ж. Легкость. А тобі дай Бог крепість і легкість. Чуб. І. 135.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 350.