ЛАСКАВИЙ

ЛАСКА́ВИЙ, рідко ЛАСКА́В, а, е.

1. Який виявляє ласку, ніжність. Непевний був Максим отой, брате. А трудящий, роботящий. Та тихий до того, Та ласкавий… (Шевч., II, 1953, 255); Чоловік був такий ласкавий, сердечний, що хотілося виповісти йому все своє горе (Турч., Зорі.., 1950, 22); // Який виражає ласку, ніжність. [Одарка:] Я й не знаю, чи зугарен він хоч слово ласкаве сказати (Крон., І, 1958, 94); Я глянув на маму, а вона дивиться — на мене такими сумними і водночас ласкавими очима (Багмут, Опов., 1959, 8); Відчувши ласкавий дотик руки, лякливо прошепотіла [Віта]: — Де я? (Хижняк, Тамара, 1959, 260); // Приязний, привітний. Спершу мені так добре було, усі до мене такі ласкаві — і старі, і малі (Мирний, І, 1954, 91); Дома всі були ласкаві зі мною і завжди хотіли догодити мені (Сміл., Сашко, 1957, 67).

2. перен. Приємний для сприймання; ніжний (про неживі предмети). Небо глибокеє, сонце ласкавеє, пурпур і злото на листі в гаю (Л. Укр., І, 1951, 200); Літо стояло над Лісняками сонячне, запашне і ласкаве (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 49).

3. У якому виявляється доброзичливість, привітність. Дуже мені бажалося відгукнутись на Ваші ласкаві запросини — прислати що до збірника. Наперед буду просити вашого ласкавого пробачення за ті огріхи, яких можу допуститися… (Смолич, І, 1958, 57).

◊ Будь ласка́вий; Будь ласка́в; Бу́дьте ласка́ві — чемне звертання при проханні. Він до друга Рогози:— Будь ласкавий, підвези! (С. Ол., Вибр., 1959, 252); Ой ти, милий, чорнобривий, та будь же ти ласкав: Та не стреляй [стріляй] моїх утят, як полетять на сотав (Чуб., V, 1874, 169);— Скажіть Василині, будьте ласкаві, нехай вона вертається додому (Н.-Лев., II, 1956, 83); Бу́ти на ласка́вім хлі́бі — жити з милості інших, бути під чиею-небудь опікою. Все на ласкавім хлібі, все під опікою, все по чужих кутках, нікому не потрібна [Зоня] (Л. Укр., III, 1952, 655); Ласка́вий па́не (добро́дію), заст.— чемне звертання. — Доброго здоров’я, папашо, — каже один,— то ви, може, і в товариш Палійчук? — Василь Палійчук, ласкавий пане більшовику (Ю. Янов., І, 1954, 39); Сердечне спасибі Вам, Ласкавий Добродію, за Вашу обіцянку (Коцюб., III, 1956, 117); Ласка́вий хліб; Ласка́ві гро́ші — милостиня. [Неофіт-раб:] Я досі був рабом, .-а ви тепера ще й жебраком мене зробити хтіли, щоб я по волі руку простягав по хліб ласкавий (Л. Укр., II, 1951, 231); Не турбується [Володько] втратою, бо теж гроші не зароблені ручками та пучками, не кривавії, а ласкавії (Вовчок, VI, 1956, 288).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 450.

Ласкавий, ласкав, а, е.

1) Милостивый, благосклонный, снисходительный. Прошу, будьте ласкаві, не во тів вам! Ном. № 13121. Пані моя ласкавая, я би м тобі щось сказала. Гол. І. 71.

2) Кроткій, смирный, добрый, ласковый, привѣтливый, любезный. Ласкаве телятко дві матки ссе. Ном. № 3202. Що в тебе, багачу, кози та. овечки, а в мене, багачу, ласкаві словечки. Мет. 49. Вона ж мене сушить, вона ж мене в’ялить все ласкавими словами. Чуб. V. 81. Забарив нас ласкавими словами. Будь ласкав, будьте ласкаві! Пожалуйста! Будь такъ добръ, будьте такъ добры! Та встань, будь ласкав, пане свату! Котл. Кн. Пустіть, будьте ласкаві! Шевч. Ум. Ласкаве́нький.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 345.