З'ЇЗД

З’ЇЗД, у, ч.

1. Збори представників яких-небудь організацій, груп населення, діячів у певній галузі, які обмірковують і вирішують суспільно-політичні, наукові та інші питання. Ось незабаром з’їзд буде — побачать усі, що ми робили і як ми робили (Мирний, III, 1954, 284); Є в мене надія, що Вас потягне на археологічний з’їзд до Чернігова.. і що тоді я не тільки побачу Вас, але буду мати Вас своїм гостем (Коцюб., III, 1956, 305); Коли мені дадуть на з’їзді слово Мої ровесники й товариші, Я знаю, чим почну свою промову (Руд., Поезії, 1949, 95); // Збори делегатів як верховний орган партії або якої-небудь іншої організації. Вищим керівним органом партійної організації є: загальні збори (для первинних організацій), конференція (для районних, міських, окружних, обласних, крайових організацій), з’їзд (для компартій союзних республік, для Комуністичної партії Радянського Союзу) (Статут КПРС, 1961, 12); XXII з’їзд нашої партії прийняв нову Програму, в якій дано філософське, економічне і політичне обгрунтування завдань побудови комуністичного суспільства (Ком. Укр., 9, 1965, 21); Комсомольський з’їзд.

◊ З’їзд Рад — вищий орган державної влади в СРСР і союзних та автономних республіках до прийняття Конституції СРСР у 1936 р. і конституцій союзних та автономних республік у 1936-1937 роках. І з’їзд Рад був у нас в червні 1917 року, коли Росія була буржуазною республікою і вела імперіалістську війну (Ленін, 28, 1951, 321); В грудні 1917 р. в Харкові відбувся перший Всеукраїнський з’їзд Рад, який проголосив утворення Української Радянської Соціалістичної республіки (Наука.., 12, 1957, 1).

2. заст. Зустріч якої-небудь групи людей, товариства (звичайно урочиста). — У середу Софіїн день народження,— повідомив Клименко від порога новину, яку, до речі, присутні вже знали,— ріжуть антилопу, ..передбачається великий з’їзд… (Гончар, Таврія, 1952, 261).

3. Місце, по якому з’їжджають, спускаються; спуск. На з’їзді з старого, розхитаного містка через Багачку Юркові сани пішли в затоку і мало не перекинулись у річку (Мушк., Чорний хліб, 1960, 124); Перед ними [варягами] дрімав серед розкішного запашного саду терем Володимира, а дещо далі при з’їзді на Поділ світилися два кам’яні стовпи при брамі двора Рогніди (Он., Іду.., 1958, 312).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 582.

З’їзд, ду, м. Съѣздъ. Аж там такий з’їзд — повен двір. Рудч. Ск. II. 208.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 155.