ЗІЩУЛЮВАТИ
Значення зіщулювати це
ЗІЩУ́ЛЮВАТИ і ЗЩУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗІЩУ́ЛИТИ і ЗЩУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех.
1. Стулюючи повіки, прикривати (око, очі). Троша зіщулив одне око й підморгнув до Ладі (Панч, Гарні хлопці, 1959, 32).
2. Стискати, морщити (губи). Цариця побожна закотила під лоба очі, зіщулила губи, зітхнула (Кочура, Зол. грамота, 1960, 165).
3. Притискати до голови, прищулювати (вуха) (про тварин). Коні здригнулись, зіщулили вуха і нетерпляче затупцювали на місці (Панч, Вибр., 1947, 370).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 580.
зіщулювати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| smulevici | зіщулювати |
зіщулювати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zishchuliuvaty | zischuliuvaty | zishchulyuvaty |
зіщулювати Рід - дієслово, недоконаний вид
зіщулювати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | зіщулюю | зіщулюємо |
| 2 особа | зіщулюєш | зіщулюєте |
| 3 особа | зіщулює | зіщулюють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | зіщулюватиму | зіщулюватимемо |
| 2 особа | зіщулюватимеш | зіщулюватимете |
| 3 особа | зіщулюватиме | зіщулюватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | зіщулював | зіщулювали |
| Жіночий рід | зіщулювала | |
| Середній рід | зіщулювало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | зіщулюймо | |
| 2 особа | зіщулюй | зіщулюйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | зіщулюючи | |
| Минулий час | зіщулювавши |
зіщулювати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |