ЗУСИЛЛЯ

ЗУСИ́ЛЛЯ, я, с.

1. Напруження фізичних, розумових або духовних сил, необхідне для виконання, здійснення чого-небудь. Хлопці взяли подушку, коц і простиню, але солом’яника, незважаючи на всякі зусилля, не були в силі підняти (Фр., VI 1951, 175); Все тобі, моя країно, ..Все тобі несу з любов’ю, ..Працю рук, зусилля мозку, Блиск очей і серця кров (Рильський, II, 1960, 80); Драглисте багно огидно чвакало під ногами, і кожен крок вимагав затрати страшних фізичних зусиль (Тют., Вир, 1964, 321); Коли актор глибоко усвідомлює своє високе покликання.., коли він ясно бачить кінцеву мету своїх творчих зусиль, тоді його ніколи не покине натхнення (Мист., 3, 1959, 12); // перев. мн. Намагання зробити, виконати що-небудь. Сержанта затрясло. Повіки його нервово засіпалися. Заїкаючись, він деякий час натужно ловив повітря відкритим ротом, доки нарешті спромігся вимовити перше слово. Воронцов з болем дивився на ці жалібні зусилля свого не раз контуженого, вивіреного в небезпеках полкового «вовка» (Гончар, III, 1959, 212); // перев. мн., перен. Дії, заходи, спрямовані на досягнення повної мети. Зусилля партії і уряду спрямовані на неухильне здійснення принципів соціалістичного демократизму, втілених у Конституції СРСР (Рад. Укр., 5.XII 1953, 1).

Без жо́дного (уся́кого) зуси́лля — зовсім легко, без найменшого напруження. Швидким рухом схопився [Сергій] за перекладину, легко, здається, без усякого зусилля вижався і стрибнув на підлогу (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 13); Без жодного зусилля Рубін зразу ж пригадав, що зустрічав її [Мар’яну] вже раз у житті, взимку, як катався з гори на санках! (Сенч., Опов., 1959, 45); Доклада́ти (докла́сти) зуси́ль див. доклада́ти; Зуси́ллям во́лі — напруживши усю свою волю. Зусиллям волі він змахнув усі думки (Коцюб., II, 1955, 393); Вона зусиллям волі, стиснувши зуби, прогонила від себе болючий спогад (Донч., Шахта.., 1949, 5); Зуси́ллями [спі́льними (об’є́днаними і т. ін.)] чиїми — уживається при вказуванні на того, хто робить що-небудь, виконує якусь роботу. Комунізм будується зусиллями мільйонів трудящих, яких організовує і спрямовує Комуністична партія (Ком. Укр., 12, 1965, 53); Із зуси́ллям — напружуючи сили. Черниш лежав у кутку під стіною. На мить він опритомнів і попросив пити. Пошерхлі губи його злипалися, він із зусиллям розтулив їх (Гончар, III, 1959, 144); Оста́ннім зуси́ллям — напруживши останні сили. Чув [Юра], що сили вже слабнуть, що в грудях пусто, що вітер рве голос, дощ залива очі, хмара перемагає, і вже останнім зусиллям підняв до неба короткий ціпок: — Стій! (Коцюб., II, 1955, 341); Роби́ти (зроби́ти) [оста́ннє (вели́ке і т. ін.)] зуси́лля — напружувати сили, збиратися з силою (для виконання якої-небудь дії). Робить [Орест] зусилля, встає і нерівним, ненатурально швидким кроком біжить до Люби (Л. Укр., II, 1951, 93); Раптом до вух плавця долинуло далеке торохтіння мотора. Він зробив останнє зусилля і підвів голову (Дмит., Наречена, 1959, 19); Роби́ти (зроби́ти) зуси́лля над собо́ю — переборювати, долати своє небажання робити що-небудь; пересилювати себе. Варя зробила зусилля над собою і підвелася з стільця (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 288); Це ко́штувало [вели́ких і т. ін.] зуси́ль кому— хтось витратив багато сил і енергії для досягнення чогось, оволодіння чим-небудь. [Мирон:] Запевняю, жодна авіапромисловість у світі не змогла б так швидко перебудуватись, як наша, але це нам коштувало великих зусиль (Корн., II, 1955, 16).

2. техн. Сила, потрібна для виконання певної роботи, дії. За рахунок зміни числа обертів ведучих коліс при сталих обертах двигуна можна досягти зміни поступової швидкості автомобіля і як наслідок цього — зміни тягового зусилля (Автомоб., 1957, 144).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 732.

Зусилля, ля, с. Подвигъ, усиліе. Тільки святий Бог наших не забував: на великі зусилля, на одповіддя держав. Макс.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 189.