ЗМАГАННЯ

ЗМАГА́ННЯ, я, с.

1. Намагання перевершити, перемогти когось у чому-небудь, домагаючись кращих, ніж у когось, результатів, показників. Маленький Саіб був дуже розумний хлопець і вчився так добре, що незабаром став трохи не розумнішим за свого напутника і вчителя, забивав баки в змаганнях Гарунові-паші (Н.-Лев., IV, 1956, 15); Успіхи світової соціалістичної системи в змаганні з капіталізмом ще більше загострюють боротьбу на ідеологічному фронті (Наука.., 1, 1959, 13);* Образно. Вже й вікна засвітились де-не-де, та відступитись день ніяк не хоче! Навколо мене ще змагання йде між денним блиском і вогнями ночі (Забіла, Поезії, 1963, 15).

2. Масовий суспільний рух за виконання і перевиконання виробничих планів шляхом підвищення продуктивності праці і вдосконалення виробництва. В змаганні братському, у гуртовім труді, Під сонцем Партії старі і молоді Вершать такі діла на нивах і заводах, Що ранку світлого ми чуємо в них подих, Що сяйво все ясніш палає угорі Комуністичної прекрасної зорі (Рильський, III, 1961, 126); Біля яблуні — взяте в чохол знамено, яке присуджене артілі за те, що вона виборола першість у змаганні (Тют., Вир, 1964, 398).

◊ Соціалісти́чне (комуністи́чне) змага́ння — метод організації праці в соціалістичному господарстві, який заснований на поширенні досвіду передовиків виробництва і веде до підвищення продуктивності праці. Особливого значення в справі будівництва нового життя Ленін надавав організації і розгортанню масового соціалістичного змагання (Біогр. Леніна, 1955, 189); За пропозицією комсомольців і комуністів колектив.. депо вирішив розпочати комуністичне змагання (Наука.., 2, 1959, 34).

3. Зустріч для здобуття першості з якого-небудь виду спорту. Хто хоч раз був на футбольному змаганні, той добре знає, що ніде так пристрасті не закипають, як на футболі (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 138); Великою популярністю користувались гімнастичні змагання з бігу, стрибків, кидання диска, списа, кінні змагання (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 258).

4. перен. Сутичка, боротьба двох протилежних або ворожих сил. Любо дивитись на чвари війни, на криваве змагання, Що у долині кипить, коли сам непричетний до бою (Зеров, Вибр., 1966, 157); Проти діла соромного Виступає слово праве,— Ох, страшне оте змагання. Хоч воно і не криваве! (Л. Укр., І, 1951, 386); * Образно. У мовчазному змаганні з бурею застигли млини (Кир., Вибр., 1960, 283).

5. розм. Те саме, що сва́рка. Починається лайка, змагання. Крик, гук дедалі все росте, все більшає (Мирний, І, 1954, 237); Зять був так само самостійний і запопадний; почалось змагання в сім’ї, потім колотнеча (Н.-Лев., III, 1956, 198); Геть набік всі чвари й змагання бридке, Що нас роз’єднало в «дні они»! Всі разом повстаньмо за право людське… (Стар., Вибр., 1959, 11).

6. діал. Прагнення, намір. Ми бачили майже у всіх наших новіших поетів щире змагання — визволитися з пут шаблону (Фр., XVI, 1955, 333); Мені не бачити вас більше, Украйни милої лани!..Докупи з людом не брести, Не поділити з краєм бідним Змагань до певної мети (Граб., І, 1959, 164); Чому ж вагаюсь я розкрить свої змагання, Усю пожежу дум моїх?.. (Олесь, Вибр., 1958, 256).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 609.

Змагання, ня, с. Препирательство, ссора. Коли б мене покинули ледачі, щоб я їх кривд, змагання їх не бачив. К. Іов. 37.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 163.