ЗГОРОДИТИ
Значення згородити це
ЗГОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док., перех., рідко.
1. Обнести огорожею; загородити. Не одна баба город згородила (Номис, 1864, № 2586).
2. Те саме, що споруди́ти. Визволь нас од вічного гада; Бо хотять же нас поглотити, Піч огненну згородити (Чуб., І, 1872, 169).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 520.
Згороди́ти, джу́, диш, гл.
1) Загородить. Не одна баба город згородила. Ном. № 2586.
2) Соорудить, воздвигнуть. Бо хотять же нас поглотити, піч огненну згородити. Чуб. І. 169.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 140.
згородити Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
scorodite | згородити |
згородити Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
zghorodyty | zghorodyty | zhorodyty |
згородити Рід - дієслово, доконаний вид
згородити Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | згороджу | згородимо |
2 особа | згородиш | згородите |
3 особа | згородить | згородять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | згородив | згородили |
Жіночий рід | згородила | |
Середній рід | згородило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | згородімо | |
2 особа | згороди | згородіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | згородивши |
згородити Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
9 | 4 | 5 |