ЗВЕЛІТИ
Значення звеліти це
ЗВЕЛІ́ТИ, лю, лиш. Док. до велі́ти 1. — Ходіть, пане Опанасе, може, вона вас послухає. А не послухає, то звелимо послухати (Вовчок, І, 1955, 23); Тим часом Довбишка звеліла дочці розкласти в челюстях трісок і спрягти яєчню (Н.-Лев., II, 1956, 280); [Романюк:] Не бачу голови сільради. [Кандиба:] Я запросив, як ви звеліли (Корн., II, 1955, 193); * Образно. Для них [дітей] не жалій не тільки ніяких трудів, худоби та, коли нужда звелить, душу свою за них положи (Кв.-Осн., І 1956, 23); // Порадити що-небудь. — А як звелиш чоловікові жити?— Чи шукати хазяйки.., чи з дітьми самому хазяйнувати? (Л. Янов., І, 1959, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 464.
Звелі́ти, лю́, ли́ш, гл. Велѣть, приказать. Звеліла мені мати ячменю жати. Чуб. III. 249.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 128.
звеліти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| tell | велеть |
звеліти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zvelity | zvelity | zvelity |
звеліти Рід - дієслово, доконаний вид
звеліти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | звелю | звелимо |
| 2 особа | звелиш | звелите |
| 3 особа | звелить | звелять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | звелів | звеліли |
| Жіночий рід | звеліла | |
| Середній рід | звеліло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | звелімо | |
| 2 особа | звели | звеліть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | звелівши |
звеліти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |
звеліти в англійській розкладці - pdtksnb
Цитати української літератури з використанням слова звеліти
"«Господи-боже! — моливсь він гаряче тим часом.— Зроби чудо! Знищи той зошит, щоб тато його не читав! Ти казав, що коли з вірою звеліти горі, щоб рухнулася, то вона рухнеться"Кримський Агатангел Юхимович - Батьківське право
"Хіба що звеліти хлопцям, щоб занесли сюди речові мішки з сухим пайком, який видав їм старшина Кайнаров на дорогу? Але консерви можуть спокійнісінько лежати й на палубі"Загребельний Павло Архипович - Добрий диявол
"Мала б звеліти челядниці забрати дитя до себе, бо Святополк часто прокидався й будив її, але Марія воліла прокидатись од дитячого вереску, аби тільки не лишатися в одрині самій."Білик Іван Іванович - Похорон богів
"Галина простягла до візника руку, неначе хотіла звеліти спинити коней, далі піднялася на ноги й обернулася, щоб щось крикнути тому, кого кохала, але потягнена рукою батька впала на своє місце і почала битись у риданнях."Кащенко Адріан Феофанович - У запалі боротьби
"— Чи розумно ж помірати за хлопку, коли ми можемо мати їх цілі десятки — досить звеліти гайдукам привести."Кащенко Адріан Феофанович - Під Корсунем
"Ще встиг невдалий король звеліти, щоб назвали сина Яношем Сигізмундом, і послав канцлера Стефана Вербеці до Стамбула просити султана взяти під свою високу руку малого короля."Загребельний Павло Архипович - Роксолана
"Князь ще погрюкав у ворота, хотів звеліти Ульву, щоб дістався в двір через частокіл, але потім передумав і скомандував рушати назад"Загребельний Павло Архипович - Диво
"Певно, вже обмовляють новини! Аркадій Петрович хотів звеліти осідлати коня, але не зваживсь якось, наче опинився на чужому хазяйстві"Коцюбинський Михайло Михайлович - Коні не винні
"Хіба можна звеліти комусь забити, коли він сам не схоче"Коцюбинський Михайло Михайлович - Persona grata