ЗБЛУДИТИ
Значення зблудити це
ЗБЛУДИ́ТИ, зблуджу́, зблу́диш, док., рідко. Те саме, що заблуди́ти. Довбущуки не боялися зблудити в крутих яругах і темних лісах (Фр., VIII, 1952, 249); Ми пробиралися полями, але не відривались далеко від дороги, щоб не зблудити (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 447.
Зблуди́ти, джу́, диш, гл.
1) Заблудиться, сбиться съ дороги. Широкая доріженька, коли б не зблудити. Чуб. V. 880.
2) Ошибиться. Присвідчиш ти мені, що мене любиш, запевне тим серцем нігди не зблудиш. Чуб. V. 137.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 125.
зблудити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| sbiaditi | зблудити |
зблудити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zbludyty | zbludyty | zbludyty |
зблудити Рід - дієслово, доконаний вид
зблудити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | зблуджу | зблудимо |
| 2 особа | зблудиш | зблудите |
| 3 особа | зблудить | зблудять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | зблудив | зблудили |
| Жіночий рід | зблудила | |
| Середній рід | зблудило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | зблудімо | |
| 2 особа | зблуди | зблудіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | зблудивши |
зблудити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 5 |