ЗБИРАТИСЯ

ЗБИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗІБРА́ТИСЯ, зберу́ся, збере́шся, док.

1. Сходитися, з’їжджатися, злітатися і т. ін. в одне місце. Десь над ставком в садку збираються хлопці та дівчата (Н.-Лев., III, 1956, 315); Хто з гетьманців не знає Красногорки? Хто не знає «Мекки», куди збиралось з цілого повіту панство? (Мирний, І, 1949, 205); Сонечко за тучу сховалося зарані, і птиця стала збиратись і чогось жде на себе (Кв.-Осн., II, 1956, 412); // в що, чим. Сходячись, з’їжджаючись, злітаючись і т. ін. докупи, розташовуватися, групуватися яким-небудь способом. Надходять люди, чоловіки й жінки,.. і збираються в гурт (Л. Укр., II, 1951, 306); Віруючих було більш і, зібравшись цілою низкою, пішли вони дивитися на чудо, що з’явилося на замчищі (Мирний, І, 1954, 252); Всі запорожці, вся Січ зібралася в круг (Довж., І, 1958, 232); * Образно. Раділи гори в просторах німих, на обрії зібравшися юрбою, в чеканні визволителів своїх (Гонч., Вибр., 1959, 369); // Сходитися разом, в одне місце для участі в проведенні чого-небудь (зборів, читання і т. ін.). Учителько, згадайте: Улітку на поляни Щовечора збиралися На читання селяни (Нагн., Пісня.., 1949, 143); [Прісцілла:] Ми мусимо зібратись. Пильні справи нам догарають (Л. Укр., II, 1951, 388); // Утворюватися з тих, хто сходиться, з’їжджається докупи (про базар, ярмарок, вечорниці і т. ін.). На майдані коло високої кам’яної церкви.., де завжди збирався базар, уже стояв гармидер (Мирний, І, 1954, 236); Подивилась Хима, та аж серце в неї повернулось. «О, —каже,— саме зібравсь у неї дівич-вечір; я не спізнилась!» (Вовчок, І, 1955, 53); // Організовуватися (про з’їзд, нараду, конференцію і т. ін.). Сьогодні в генерала збирається спеціальна нарада (Багмут, Щасл. день.., 1951, 77); В 1898 році зібрався перший з’їзд, який заснував Російську соціал-демократичну робітничу партію.. (Ленін, 8, 1949, 391); // Зосереджуватися в одному місці. Хоч починали ніби всі разом, але в групі зібралися неоднакові люди і знаннями й особливо віком (Ле, С. Голубар, 1950, 28); // Об’єднуватися. Знемагали у борні проти ворогів руські люди, а плекали думку: настане час, мусить зібратися руська сила! (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 560).

◊ Збира́тися в кула́к див. кула́к.

2. Поступово нагромаджуватися, наростати, утворюватися. Пообкроплювавши скрізь по полю, вернулись [селяни] додому, аж ось стали хмарки збиратися… (Кв.-Осн., II, 1956, 124); У хаті стало темніше, ..по кутках збиралися густі тіні (Мирний, IV, 1955, 126); * Образно. Мелашка з матір’ю пішла в садок, жалілась на свекруху й свекра, виплакала всі сльози, що зібрались за всі жнива (Н.-Лев., II, 1956, 327); // Робитися близьким, насуватися (про дощ, грозу і т. ін.). Збиралась гроза, поздовжні блискавиці розпанахували, а поземні вогнем відгойдували вгору почорніле небо (Стельмах, Правда.., 1961, 214); Знов піднявся бурей від схід сонця, самий сухий вітер, що ніколи не навіє дощу, і який і збереться, то він його розжене (Кв.-Осн., II, 1956, 124); * Образно. [Мар’яна:] Ох, не угадаєш, мамо, яка недоля, яке горе збирається над старою твоєю головою!.. (Вас., III, 1960, 40); // на що, безос. Мати ознаки наближення чого-небудь, початку якоїсь дії. В лісі було душно, збиралося на грозу (Панч, Гомон. Україна, 1954, 174); — Я не хочу їсти,— сказав тихо Семен, та так подивився, що Дарці аж на плач зібралося (Л. Укр., III, 1952, 638).

◊ Збира́ються (збира́лися, зібра́лися) чо́рні хма́ри над ким — чим — кому-, чому-небудь загрожує неприємність, горе, біда і т. ін. Над головою Василини збиралися чорні хмари (Н.-Лев., II, 1956, 76); Вони [внуки Мономаха] данину злій орді Платили й гризлись між собою, А чорні хмари над тобою [Львовом] уже збиралися тоді (Павл., Бистрина, 1959, 32).

3. Нагромаджуючи кошти, ставати спроможним на придбання чого-небудь. Сяк-так зібралися, купили двір і жили собі (Кв.-Осн., II, 1956, 468); — Ми б працювали, заробляли, зібрались би на свою хату (Вас., І, 1959, 113); Лукащуки кинулись шукати рятунку: треба було зібратися на коня (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 80); // рідко. Ставати спроможним мати що-небудь. Давно вже я одібрав від Вас, шановний добродію, Борисе Станіславовичу, Вашого листа, а от тілько тепереньки зібрався на зайвий час, щоб Вам одписати (Мирний, V, 1955, 363).

4. Набиратися, одержуватися внаслідок поступового приєднування. Збирає бабуся метал у торбину!.. На п’ять кілограмів зібралася ноша (С. Ол., Вибр., 1959, 155); [Олекса:] Отаман розіслав нас набирать сили..; як доволі вбереться, тоді скаже, куди перш удариться (Вас., III, 1960, 16).

5. рідко. Нараховуватися, бути в якійсь кількості. На таку малу країну, як Галичина, зібралось аж чотири партії (тверді, народовці, угодовці і радикали) (Л. Укр., V, 1956,36).

6. Стягуватися зморшками, складками і т. ін. А як постаріла, змарніла Варвара Яківна! Глибокі зморшки, мов павутиння, заснували вид, на шиї зібралась безкровна шкіра (Гур., Осок. друзі, 1946, 5); // в що. Стискуватися, стягуватися, утворюючи зморшки, складки і т. ін. Пожовкла шкура зібралась в зморшки (Коцюб., II, 1955, 105); Очі її знову наповнилися слізьми, масивний овал випещеного підборіддя зібрався в тугі, соковиті складки (Руд., Остання шабля, 1959, 194); // Утворюватися, з’являтися (про зморшки, складки і т. ін.). Нахмурив [старець] брови й уважно читає, а коло ока збираються зморшки і скачуть сердито (Коцюб., II, 1955, 186); На його переніссі зібралися зморшки (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 7).

7. Готуватися для того, щоб іти, їхати і т. ін. кудись або перед тим, як робити що-небудь; готуватися до чогось. Недовго їй збиратись: поскладала у торбинку, що було, почепила на спину, паличку в руки, пішла (Кв.-Осн., II, 1956, 281); Старшина.. все засукував рукави своєї защібнутої на гаплики свитки, неначе збиравсь до якоїсь роботи (Коцюб., І, 1955, 37); По городах теж була немала клопотнеча: мазались, білились, чепурились та прибиралися, збираючись уже на зиму (Мирний, III, 1954, 255); Артем зібрався на нічне чергування (Кучер, Чорноморці, 1956, 27); // з чим. Вирушаючи куди-небудь, забирати з собою щось.— Як можна швидше укладайтесь, Зо всіми клунками збирайтесь, До моря швендяйте якраз! (Котл., І, 1952, 81); // Знаходити вільний час, змогу йти або їхати куди-небудь, робити щось. Довго збиралась я одвідати мою товаришку, що була вчителькою в церковноприходській школі, аж врешті вибралась (Л. Укр., III, 1952, 570); — А я, мабуть, ніколи не зберуся [до Богучарів],— зітхнув Багров і замовк (Кучер, Чорноморці, 1956, 22); Вибере [Марія] якусь хвилину, погаптує, а після смерті матері оце, мабуть, тільки вдруге і зібралася (Цюпа, Назустріч.., 1958, 87); // Мати намір робити що-небудь або йти, їхати кудись. Вдова осталась не сама, А з сином парубком; женити Його збиралась восени (Шевч., II, 1953, 253); Ви про щось хотіли написати до мене: пишіть, я нікуди зараз не збираюся, буду сидіти вдома (Коцюб., III, 1956, 312); Фільці ставало ніяково, що ось такому чоловікові не сказав він правди, а збирається його одурити (Шиян, Баланда, 1957, 106); // Мати намір, готуватися стати ким-небудь. [Юда:] Він збирався царем голоті всій юдейській стати, як обдере маючих та дурних, а їх добром наділить ту голоту (Л. Укр., III, 1952, 137); [1-ша жінка:] Оце проява! Що воно таке? [2-га жінка:] Хіба не бач? У гайдамаки зібрався (Мирний, V, 1955, 76); // з інфін., перен. Означає неминучість настання якої-небудь дії. На стільчику неясно блимав каганець — от-от збирався погаснути (Мирний, І, 1949, 133); Тіні росли. Сонце збиралося сідати за стайню (Коцюб., II, 1955, 398).

Збира́тися (зібра́тися) в доро́гу — готуватися для того, щоб іти, їхати і т. ін. куди-небудь. Зараз почав він збиратись в дорогу: Лаштує чумацьку мажу (Коцюб., І, 1955, 428).

8. з чим, рідко на чому. Знаходити в собі, напружувати (силу, відвагу і т. ін.). Як марево хороше, такий вам буде справді той оазис, куди ми йдем, збирайтеся ж на силі (Л. Укр., І, 1951, 168); — Важко, панійко, самій, —не дивлячись на неї, таки зібралася з силою вимовити Христя (Мирний, III, 1954, 241); Найбільше хотів би, щоб Ви зважились приїхати сюди. Зберіться з одвагою й їдьте (Коцюб., III, 1956, 415); Марія.. зібралася з силою, ввійшла в хату і, немічна, лягла біля сина (Чорн., Пісні.., 1958, 33); // тільки док. Напружитися, зосередитися. Почув [Роман] тривожні вигуки в таборі і увесь зібрався, насторожився, знаючи підступну вдачу Нура (Ткач, Арена, 1960, 18); Опинившись на небезпечному посту, він якось увесь зібрався, швидко прохмелився (Гончар, III, 1959, 150).

Збира́тися (зібра́тися) з думка́ми — зосереджуватися, обдумуючи щось.— Чого ж ти мовчиш, Гудзію? Нічим крити? — А Гудзій неуважно стукав олівцем об графин, збираючись з думками (Головко, II, 1957, 548).

9. тільки недок. Пас. до збира́ти. Жалко стало старому його худоби… Пропаде все… все… А скілько літ збиралося? (Мирний, І, 1954, 279); Незалежно від того, яким способом збираються хліба, ..треба прагнути до того, щоб у полі не лишилося жодного колоска, жодної зернини (Рад. Укр., 23.VІІ 1957, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 435.