ЗАТЕМНЮВАТИ

ЗАТЕ́МНЮВАТИ, юю, юєш і ЗАТЕМНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАТЕМНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех.

1. Робити темним, прикриваючи світло. Сніг ішов густий і затемнював світло ліхтарень, що слабо миготіли на рогах вулиць (Фр., VI, 1951, 426); Декоративні каштани зовсім затемнювали вікна перших двох поверхів (Вільде, Сестри.., 1958, 438); Хмара надулась і річ таку гуде: «..Я полечу йому [Сонцю] назустріч сміло, Я здужаю його собою затемнить» (Греб., І, 1957, 50); // Робити темним, неосвітленим або слабо освітленим з метою маскування.

2. перен. Вносити щось неприємне, важке в чиє-небудь життя. Хвилини мого внутрішнього спокою.. затемнювали лише відвідини пана Гордієнка (У. Кравч., Вибр., 1958, 314); Обдурені фашистом німці той край затемнили війною… (Рудь, Дон. зорі, 1958, 61); // Робити похмурим, сумним. Великі тяжкі сльози затемнювали її вид (Коб., І, 1956, 124).

3. перен. Робити кого-, що-небудь менш помітним, менш значним. Слава драматурга Карпенка-Карого була така велика, що затемнила постать артиста Івана Тобілевича, хоч і був він першорядним актором (Життя К.-Карого, 1957, 192).

4. перен. Робити менш зрозумілим, позбавляти ясності, виразності. Вартий осуду той автор, ..який грається і милується архаїзмами, часто затемнюючи ними зміст свого твору (Рильський, III, 1956, 73).

◊ Зате́мнювати (затемни́ти) ро́зум (свідо́мість і то. ін.) — позбавляти можливості правильно сприймати і усвідомлювати що-небудь. Християнські соціалісти поширюють буржуазну ідеологію серед трудящих, затемнюють їх класову свідомість, відвертають від революційних дій (Наука.., 12, 1958, 48); Жах скував всі інші її почуття, затемнив розум (Собко, Запорука.., 1952, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 345.

Зате́мнювати, нюю, єш, гл. = Затемняти. Затемнює євангельський завіт. К. ПС. 62.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 105.