ЗАСАДА

ЗАСА́ДА¹, и, ж.

1. Приховане місце, де розташовується хто-небудь для раптового нападу. Під Будапештом його ескадрон напав із засади на цілий полк відступаючої німецької піхоти (Руд., Остання шабля, 1959, 82); Зеленцов прибув у перший батальйон, що стояв на запасних позиціях у засаді (Кучер, Чорноморці, 1956, 539).

2. Несподіваний напад з прикритого місця. Розпорядивши Турн як треба, Махнув, засаду щоб зробить (Котл., І, 1952, 279); Я не бив наводкою прямою і не відав танкових засад, коли димом вкрите поле бою за снарядом скальпував снаряд (Рудь. Дон. зорі, 1958, 37).

3. Загін війська, добре замаскований для раптового нападу. В боях ми розбили останню засаду І вийшли на берег Балтійського моря (Шпорта, Вибр., 1958, 34); // розм. Людина або група людей, які заховалися де-небудь з метою несподіваного нападу на когось або для спостереження за кимсь, чимсь. Йому чогось усе здавалося, що коли не з-за тієї хати, то а того огороду вискоче [вискочить] засада і кинеться на його (Мирний, IV, 1955, 192); Де знаючи про засаду, ішов туди ж Валентин Домагацький, і його схопили (Хижняк, Тамара, 1959, 117); Ніч. Навкруги завірюха гуде. В яслах чатує засада (С. Ол., Вибр., 1959, 345).

ЗАСА́ДА², и, ж., книжн.

1. Основа чогось; те головне, на чому грунтується, базується що-небудь. Юнаки, підлітки, діти — вони дістали ще в школі засади тієї енергії і волі солдата, ..тієї самовідданості і невтомності виробничника, які дозволили нам з честю виконати стратегічні плани і здобути перемогу (Ю. Янов., II, 1954, 268); Однією з головних засад мистецтва, художньої прози зокрема, є внутрішня спроможність письменника до аналізу життєвих явищ, здатність бачити в них нове, не помічене іншими (Вітч., 6, 1968, 199).

2. Вихідне, головне положення, принцип; основа світогляду, правило поведінки. На власні гроші набув [Макар Іванович] сотню примірників [книжки], щоб послати на село, до своїх, і таким робом довести, що, вірний демократичній засаді, не розривав зв’язків з народом (Коцюб., І, 1955, 162); З борців насміхалася доля, Зростала проте їх громада. Добробут народний та воля — То наша найперша засада (Граб., І, 1959, 367); [Лотоцька:] Він перебудовує свій світогляд на засадах марксизму (Мик.,1, 1957, 209); Вона [дружба] грунтується на високих засадах інтернаціоналізму (Рильський, III, 1956, 46).

3. Спосіб, метод здійснення чого-небудь. Оуен зробив спробу організувати комуністичну общину, щоб у ній перевиховати людей для життя на нових засадах (Нова іст., 1956, 121); Вибори депутатів є рівними: кожний громадянин має один голос; всі громадяни беруть участь у виборах на рівних засадах (Конст. УРСР, 1969, 28); В державних органах [СРСР], зокрема у виконкомах місцевих Рад, дедалі більше запроваджуються громадські засади (Ком. Укр., 12, 1963, 72).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 300.

Заса́да, ди, ж.

1) Основаніе, основа.

2) Заключеніе; тюрьма. Десь моя дружина сидить у засаді, сидить у засаді в великій досаді. Чуб. V. 342.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 92.