ЗАПІДПАДЬОМКАТИ

ЗАПІДПАДЬО́МКАТИ і ЗАПІДПІДЬО́МКАТИ, аю, аєш, док. Почати підпадьомкати, підпідьомкати. Не озвалась до його та дівчина; тільки закигикала над Ним чайка, далеко запідпадьомкала перепілочка і раз у раз висвистував вівчарик (Стор., І, 1957, 140); Я так давно не чув, як перепел вночі запідпідьомкав, як в лузі деркачі охриплим голосом задеркотять жагуче (Рильський, Орл. сім’я, 1955, 87).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 258.