ЗАНОСИТИСЯ

ЗАНО́СИТИСЯ, о́шуся, о́сишся, недок., ЗАНЕСТИ́СЯ, су́ся, се́шся, док.

1. Підніматися високо вгору. Верби розрослися, розкинулися напрочуд; інші попустили віти по самісінькій землі та стелилися, інші звели гілля догори та в височінь занеслися (Вовчок, Вибр., 1937, 161); * Образно. Заносячись думками в безвість, рвав Саливон за мотузки, розгойдував ногою дошку, прив’язану товстою вірьовкою до підстаршого.. дзвона (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 377).

2. перен., розм. Чванитися, хизуватися, виявляти погорду перед ким-небудь. — Не заносся, моя пані! То мене так мир шанує, Через мене й ти у шані! (Манж., Тв., 1955, 262); Не можна, сказати, щоб Остап дуже заносився. Він тільки став малоговіркий (Горд., II, 1959, 339); Він [писар] дуже вже розібрався, занісся вгору і вважав на себе не менше, як на якогось горобцівського губернатора (Н.-Лев., IV, 1956, 157).

3. тільки недок., на що, безос., діал. За якимись ознаками, прикметами бути близьким, наближатися, насуватися (про явища природи або події). Час був непевний, заносилося на велику війну, мов на бурю (Мак., Вибр., 1956, 409); Що би-то була дала пані Шумінська, коли б Ольга закохалася, як її старша сестра, але на це навіть не заносилося (Кобр., Вибр., 1954, 12); Заноситься на дощ.

4. чим, діал. Харчуватися; підкріплятися. Що від людей за роботу дістанемо, тим і заносимося (Фр., І, 1955, 370); — Така біда, пані, що нема раз чим занестись. Заробітків нема (Гжицький, У світ.., 1960, 55).

5. тільки недок. Пас. до зано́сити 1-5. Надворі затягнулося небо хмарами, і вітер шелестів опалим з дерев листям, що заносилося аж на грядки в зільник під наші вікна (Коб., III, 1956, 60); Неспокійне, тривожне твоє господарство, і за все ти відповідаєш — починаючи від складної роботи КП та станцій радіолокатора і кінчаючи яким-небудь білим величезним — двісті на двісті метрів — хрестом, викладеним десь у кучугурах, який треба вчасно побідувати вапном, бо він швидко линяє, заноситься піском та курявою (Гончар, Тронка, 1963, 294); До списків виборців заносяться всі громадяни, які мають виборче право і проживають (постійно або тимчасово) на час складання списків на території даної Ради, які досягли до дня виборів 18 років (Полож. про вибори.., 1946, 4).

ЗАНОСИ́ТИСЯ див. зано́шуватися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 232 - 233.

Зано́ситися, шуся, сишся, сов. в. занести́ся, су́ся, се́шся, гл.

1) Заноситься, занестись.

2) Важничать, зазнаваться.

3) На дощ заноситься. Собирается дождь.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 73.