ЗАЛОЗА

ЗА́ЛОЗА, и, ж. Орган, що виробляє необхідні для організму речовини або видаляє кінцеві продукти обміну. Гормон прищитовидних залоз регулює вміст кальцію і фосфору в організмі (Наука.., 8, 1958, 24); Бувають (у комах) воскові залози, що виділяють віск, пахучі залози, що виділяють пахучі речовини; отруйні залози тощо (Захист рослин.., 1952, 20); Це був комплекс ендокринної хірургії. Тобто оперування залоз внутрішньої секреції (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 187).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 193.

За́лоза, зи, ж. Железа, гланда. Ум. За́лозка. Ув. Залозя́ка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 60.