ЗАЛИВАТИСЯ

ЗАЛИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАЛИ́ТИСЯ і рідше ЗАЛЛЯ́ТИСЯ, заллю́ся, заллє́шся і рідко залля́юся, залля́єшся, док.

1. тільки 3 ос. Покриватися суцільно або наповнюватися вщерть водою чи якою-небудь іншою рідиною; затоплятися. Колись тут було річище Ташані, потім воно пересохло, поросло травою, по веснах заливалося водою (Тют., Вир, 1960, 229); * Образно. Текла річка Невеличка, Та й попилась морем; Була радість Хоч на старість, — Та й залилась горем! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 176); // перен. Сповнюватися вщерть чим-небудь (звуками, світлом і т. ін.). Дівчата голосять по звичаю жінок, вигін заливається похоронним співом (Стеф., І, 1949, 202); Вітерець, що прорвався з відчинених дверей, здмухонув багаття — і середина хати заллялась жовто-білим вогнем… (Досв., Вибр., 1959, 167).

◊ Залива́тися (зали́тися, залля́тися) по́том — дуже пітніти від великого напруження, спеки і т. ін. Бійці його вже другий день заливалися потом під важкими в’юками з матеріальною частиною мінометів (Гончар, III, 1959, 69); Витинає мужик гопки, Аж потом заллявся (Рудан., Тв., 1956, 137); Залива́тися (зали́тися, залля́тися) рум’я́нцем (кармази́ном, фа́рбою і т. ін.) — червоніти від збудження, захоплення, сорому і т. ін. — Я стільки чув про тебе, капітане, що коли накажеш — в огонь для тебе скочу, — вигукнув голубоокий Юра, заливаючись рум’янцем (Галан, Гори.., 1956, 10); Чорнявий хлопець, здіймаючи бриля, питає приємним баритоном: — Чи вільно сполохати задуму вашу, панно? — Ярина жахається, блідне, щоб зараз заллятися кармазином (Коцюб., І, 1955, 161); Тимко залився фарбою, опустив очі (Тют., Вир, 1964, 212); Залива́тися (зали́тися) сльоза́ми (слізьми́, гі́ркими, невті́шними і т. ін.) — гірко плакати, ридати. — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, залива-ючися сльозами (Кв.-Осн., II, 1956, 347); [Кость:] Довідавшись в чім річ, вона спершу хватилась за віник, потім за рогача.. далі залилася гіркими (Вас., III, 1960, 173); Хоч зали́йся — про наявність чого-небудь у великій кількості. Невістка закутала плечі теплою хусткою і повела Вихора до якогось діда Гордія, в котрого молока хоч залийся (Кучер, Чорноморці, 1956, 163).

2. без додатка і чим. Обливатися або забруднюватися чим-пебудь рідким. П’ючи, Тоня аж залилася, аж за груди потекло, і вона.. щиро, дзвінко засміялась від холодного водяного лоскоту (Гончар, Тронка, 1963, 34).

3. без додатка і чим. Дзвінко, переливчасте співати. [Іван:] А я міркую собі — що воно так заливається? І що то за співуче таке зародиться: і робить — співа, і гуляє — співа (Вас., III, 1960, 27); Вгорі, мов заведена іграшка, тріпотів крильцями жайворон. Заливався піснею, кликав день (Дмит., Обпалені.., 1962, 20); Десь соловейко в садочку залився (Манж., Тв., 1955, 127); // Голосно, з переливами звучати. Десь нагорі заливався шкільний дзвінок, сповіщаючи про перерву в старших класах (Кучер, Дорога.., 1958, 71).

4. без додатка і чим. Голосно, без упину, захлинаючись, плакати або сміятися. Вона плаче-заливається, проти сонця платком сльози втирає, людей не бачить (Кос., Новели, 1962, 17); А Юхим Іванович аж заливається — сміється (Мик., Кадильниця, 1959, 53); Пріська за ними [сльозами] і слова не скаже: що почне, то так і заллється плачем (Мирний, III, 1954, 19); * Образно. І став вітер на могилі Сумно голосити; То завиє, то застогне, Жалібно заллється (Пісні та романси.., II, 1956, 137).

Залива́тися (зали́тися) на ку́тні див. ку́тній; Залива́тися (зали́тися) ре́готом — дуже, без упину реготати. Велет глянув, подивився, диким реготом залився, наче грім загуркотів (Забіла, Малим.., 1958, 35).

5. без додатка і чим. Дуже голосно і безперервно гавкати; валувати (про собак). Пси аж заливаються, аж землю рвуть під ногами (Фр., VIII, 1952, 339); Назустріч Наталці і хлопцям, заливаючись голосним дзявчанням, викотився пильний вартовий удовиної хати — рябенький Шарик (Логв., Літа.., 1960, 10); Він постукав впевнено, добре знаючи, куди йде, і в ту ж мить залилося дзвінким гавкотом маленьке собача (Собко, Скеля.., 1961, 17).

6. без додатка і чим. Захлинаючись чим-небудь, задихаючись від чогось, тонути, гинути і т. ін. Вона тоне, заливається водою й знов виринає й ніяк не може втонути (Н.-Лев., II, 1956, 91); Заєць стояв при цямрині і глядів, поки звірячий ворог зовсім не заллється (Фр., IV, 1950, 74); — А бодай він був ще в колисці заллявся, той Гітлер, — лаялася Варка Горностай (Кучер, Голод, 1961, 60).

7. без додатка і чим. Пити надміру алкогольні напої; пиячити. Федір заливався, щоб забити собі памороки (Мирний, IV, 1955, 234); Мати журливо-безнадійно глянула на образи. — За що ми мучимось? Багаті самогоном заливаються, а ми з голоду пухнемо… (Кос., Новели, 1962, 24).

8. розм. Говорити про що-небудь з надмірним запалом. — Для нашої сонячної Тавріі двадцятий вік наступив значно раніше, ніж для похмурої півночі, — заливався далі панич (Гончар, Таврія, 1952, 381); — На трибуні — мастак, а на ділі — кисляк! — Тьху! — обурилась Клава. — Так говорив, так заливався… Хто б міг подумати?.. (Ряб., Жайворонки, 1957, 133).

9. тільки недок. Пас. до залива́ти 1-5. Кіно щодня заливається масами (Еллан, II, 1958, 171).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 184.

Залива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. зали́тися и залля́тися, ллю́ся, ллє́шся, гл.

1) Заливаться, залиться. Заливається сльозами. Чуб. V. 67. Залива́тися рего́том. Сильно смѣяться. Заливався заливним реготом. Мир. ХРВ. 130.

2) Захлебываться, захлебнуться. Поринаєш, — не дай, Боже, заллєшся водою. К. Досв. 61. Зали́тися кро́в’ю. Умереть отъ прилива крови. Люде, що живуть по-під нами, не падають з землі і не заливаються кров’ю. Ком. І. 8.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 58.