ЗАДКУВАТИ

Значення задкувати це

ЗАДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. фам. Іти, лізти, посуватися задом наперед. Настя злякано ойкнула: — Ой, хтось вилазить із печі! І справді, з печі задкувало хлоп’я, світячи крізь подрані полотняні штанці синюватим тілом (Речм., Весн. грози, 1961, 46); // Іти, пересуватися, простувати назад, а не вперед. Темнота важчала.. Іноді Шовкунові здавалося, що кінь іде не вперед, а задкує (Гончар, III, 1959, 77); // Відступати в бою, на війні. Цілі села йшли до Чапаєва. Пани задкувати почали, все назад та назад, до.. самого моря Каспія (Укр.. казки, 1951, 398).

2. перен., фам. Відмовлятися від своїх думок, слів, намірів, обіцянок.

3. рідко. Іти ззаду, вслід за ким-небудь. Іде султан; за ним наші задкують небоги (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 111.

Задкува́ти, ку́ю, єш, гл.

1) Идти задомъ, пятиться. Дивлюсь: задкує-задкує — та в двері. Мнж.

2) Идти сзади, слѣдовать. Іде султан; за ним наші задкують небоги. Млр. л. зб. 82.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 35.

задкувати Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
backingпятиться

задкувати Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
zadkuvatyzadkuvatyzadkuvaty

задкувати Рід - дієслово, недоконаний вид

задкувати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особазадкуюзадкуємо
2 особазадкуєшзадкуєте
3 особазадкуєзадкують
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особазадкуватимузадкуватимемо
2 особазадкуватимешзадкуватимете
3 особазадкуватимезадкуватимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідзадкувавзадкували
Жіночий рідзадкувала
Середній рідзадкувало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа задкуймо
2 особазадкуйзадкуйте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часзадкуючи
Минулий часзадкувавши

задкувати Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
945

задкувати в англійській розкладці - pflredfnb

Цитати української літератури з використанням слова задкувати

"Але відповіддю було безгоміння, і він став задкувати, відчуваючи, як хльоскає його, мов батогом, той-таки жах."Шевчук Валерiй - Дiм на горi

"Я почав помалу задкувати до вуликiв"Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки (2-га редакція)

"Хотів я озеро обійти, дорогою задкувати, так він до мене тільки — плиг! Та лапою по морді Мене тільки — лясь! «Лізь,— каже,— у воду, Чепіжний, бо з’їм, хоча я сьогодні і не голодний»"Вінграновський Микола Степанович - Сіроманець

"— Не вір, не вір їм! Вони прикидаються! А завтра ж побіжать до Першого Недорадника і викажуть мене! Мені дуже тебе шкода, але я боюсь… боюсь… — і він почав задкувати до виходу."Малик Галина Миколаївна - Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії

"Мабуть, вони також помiтили наближення Галi Рижко, бо злякано заверещали i почали задкувати вiд неї"Владко Владимир - Аргонавти Всесвiту

"Я почав повільно задкувати, але перед тим як зникнути, все ж устиг нахилитися й підняти з землі зіжмаканий папірець, той, що байбачок витягнув для веселого банкіра"Воронина Леся - Таємне товариство боягузів, або засіб від переляку № 9

"Я почав помалу задкувати до вуликів"Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки

"Та він розгадав загадку і став задкувати"Шаповал Іван Максимович - В пошуках скарбів

"— В обід, — відгукнувся Доброчин так само по-свейському, а Ругнеда нарешті збагнула свою помилку й знову почала задкувати до дверей"Білик Іван Іванович - Похорон богів

"Я почав помалу задкувати до вуликiв"Нестайко В - Тореадори з Васюкiвки