ЗАБРІД

ЗАБРІ́Д, ро́ду, ч.

1. заст. Відхід з дому на заробітки; бурлакування. Ми покинемо село та пустимось в забрід (Сл. Гр.).

2. заст. Сезонна артіль рибалок. Бреде бурлак, поспішає В заброди до моря (Манж., Тв., 1955, 61); Одспівав [дід] панщину, чумакував-співав, п’ятнадцять років, співаючи, по забродах бурлакував… (Вас., Незібр. тв., 1941, 83); — Як був я в заброді, так ми раз неводом кит-рибу спіймали, — ..сказав Павло (Тют., Вир, 1964, 248).

3. Спосіб ловлення риби неводом, волоком і т. ін. У (в) забрі́д іти́ (піти́) — закидати у воду невід, волок тощо, йдучи по дну, тягнути до берега. Рибалки йдуть в забрід, димлять, як сон, отави (Мал., Чотири літа, 1946, 159).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 28.

Забрі́д, ро́ду, м.

1) Уходъ изъ дому на заработки; бродяжничество. Це б то ми покинемо сем та пустимось въ забрід. О. 1862. V. 106. У Макаровскаго в забрі́д пусти́тися имѣетъ переносный смыслъ. Там з роду жевріє любов, і як порою запалає, то з толку хоч кого збиває, і мозок напутить і кров. Се і Знеможенко дознав: еть як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився, на муки сам себе оддав. Мкр. Г. 17.

2) Рыбный заводъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 9.