ЖЕБРУВАТИ
Значення жебрувати це
ЖЕБРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко. Те саме, що же́брати 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 517.
Жебрува́ти, ру́ю, єш, гл. Нищенствовать, просить милостыни. Радом. у. Пішов уже жебрувати. Ном. № 14292.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 478.
жебрувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| reprobate | жебруваты |
жебрувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zhebruvaty | zhebruvaty | zhebruvaty |
жебрувати Рід - дієслово, недоконаний вид
жебрувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | жебрую | жебруємо |
| 2 особа | жебруєш | жебруєте |
| 3 особа | жебрує | жебрують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | жебруватиму | жебруватимемо |
| 2 особа | жебруватимеш | жебруватимете |
| 3 особа | жебруватиме | жебруватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | жебрував | жебрували |
| Жіночий рід | жебрувала | |
| Середній рід | жебрувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | жебруймо | |
| 2 особа | жебруй | жебруйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | жебруючи | |
| Минулий час | жебрувавши |
жебрувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |