ДРІБУШКИ

ДРІБУ́ШКИ¹, шок, мн. (одн. дрібу́шка, и, ж.), розм.

1. Тоненькі дрібно заплетені косички. Зовсім переродилася дівчина — панночкою виглядає, і у платті, коси в дрібушки заплетені, платок на шиї… (Мирний, III, 1954, 173); На товстих косах, заплетених в дрібушки, лежав вінок з синіх волошок (Панч, III, 1956, 9).

2. Вид рухів в українських народних танцях, що виконуються дрібними кроками з притупами. Стоячи на місці, виконують [дівчата] «дрібушки»— спочатку дуже легко, а потім поступово збільшуючи силу «притупу» (Збірник укр. нар. танців, 1957, 74).

3. Музика, що виконується в дуже швидкому темпі і під яку легко танцювати дрібними кроками з притупами. Смичок несамовито забігав по струнах; струни аж клацають та цмокають, виводили дрібушку (Мирний, III, 1954, 203); Пливли ніжно романси чудові, гриміли вальси й дрібушки на переміну (Козл., Мандрівники, 1946, 27).

ДРІБУ́ШКИ², присл., діал. Швидко і часто ступаючи. Перекрутився скільки разів у снігу, зареготався, пішов дрібушки в степ… (Вас., І, 1959, 129); Прийнявши рапорт, генерал з давно приготовленою посмішкою дрібушки зайшов із правого флангу (Панч, І, 1956, 105).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 416 - 417.

Дрібу́шки, шок, ж. мн.

1) Родъ игры: берутся вдвоемъ за руки и поставивъ носки къ носкамъ, кружатся, приговаривая: «дрібу-дрібу, дрібушечки!»

2) Танець, также мелкія па въ танцахъ. Ті «дрібушки» танцювали, ті садили гопака. Сніп. 136. Настя вийшла у танець…. виробляла дрібушки. Левиц. Пов. 111.

3) Мелко заплетенныя косы. Гол. Од. 60. Поплела коси у самі маленькі дрібушки і вінком на голову поклала. Кв. І. 50. Не плети кісоньки утроє, заплети кісоньку в дрібушки. Мет. 205. Ум. Дріб́у́шечки. Ив. 77.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 444.

дрібу́шки (зменшене — дрібу́шеч­ки) —

1) вид рухів в українських народних танцях, що виконуються дрібними кроками з притупами; також народний танець і музика, що виконується в дуже швидкому темпі, і перестук чим-небудь у такт такої музики. Ті «дрібушечки» тан­цювали, ті садили гопака (О. Корсун); І чеше Банька вільної циган­ської, і руки в нього в такт по халя­вах дрібушечки вибивають (Остап Вишня);

2) старовинна народна гра: гравці беруться вдвох за руки і, поставивши носки до носків, кружляють, примовляючи «дрібу, дрібу, дрібушечки»;

3) тоненькі дрібно заплетені косички. Зовсім переродилася дівчина — панночкою виглядає, і у платті, коси в дрібу­шечки заплетені, платок на шиї (Панас Мирний).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 200.