ДОКУЧИТИ
Значення докучити це
ДОКУ́ЧИТИ див. докуча́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 357.
докучити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to bother | докучити |
докучити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dokuchyty | dokuchyty | dokuchyty |
докучити Рід - дієслово, доконаний вид
докучити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | докучу | докучимо |
| 2 особа | докучиш | докучите |
| 3 особа | докучить | докучать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | докучив | докучили |
| Жіночий рід | докучила | |
| Середній рід | докучило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | докучмо | |
| 2 особа | докуч | докучте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | докучивши |
докучити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |
докучити в англійській розкладці - ljrexbnb
Цитати української літератури з використанням слова докучити
"Він Кождо’му мусив докучити, все псував, що далось зіпсувати, і ходив по покоях, мов яка помана, визираючи тільки, де би міг чого причепитися"Франко Іван Якович - Борислав сміється
"Просто, щоб вам докучити"Самчук Улас Олексійович - На твердій землі