ВІХОТЬ
Значення віхоть це
ВІ́ХОТЬ, хтя, ч. 1. Жмут соломи, сіна тощо. Хурман розігнув спину й стояв, тримаючи віхоть в червоних руках (Коцюб., II, 1955, 396); Старий викресав вогню, запалив губку, від губки віхоть сухої соломи (Мак., Вибр., 1956, 554); На збитому копитами снігу — недокурки, віхті сіна і розсипаний овес (Донч., III, 1956, 127); * У порівн. Під хрящуватим носом звисали довгі вуса, як віхті (Панч, III, 1956, 29).
2. Жмут клоччя, шматок старої тканини тощо для миття й чищення чого-небудь. Давно вже він [самовар] не бачив ні віхтя, ні цегли, ні попелу: зелені патьоки застилали йому замурзані боки (Мирний, III, 1954, 209); Федя старанно віхтем витирає свій кран (Баш, Дніпр, зорі, 1953, 77); // Жмут клоччя, шматок старої тканини тощо для мазання (глиною, крейдою і т. ін.). — Як мажеш, то не крути дуже віхтем, а так, мов серденько, дрібненько та дрібненько (Н.-Лев., II, 1956, 285); * У порівн. — Орудує нами, як віхтем (Вовчок, VI, 1956, 287); // Слід на долівці або стіні, що залишається внаслідок нерівного мазання. Доладно вимазать треба, щоб не знати віхтів, щоб свекруха вранці не лаяла (Горд., Чужу ниву.., 1947, 145).
3. перен., зневажл. Про м’яку, безвільну людину. [Микола:] Отже я зараз покажу тобі, що я не віхоть. Марш мені з хати! (Фр., IX, 1952, 143).
◊ Ки́нути ві́хоть — завдати кому-небудь лиха, неприємності. Забув Грицько й про той віхоть, що Чіпка був кинув (Мирний, II, 1954, 217); Упа́в ві́хоть — трапилось нещастя. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас затим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 690.
Віхоть, хтя, м.
1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр.
2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Гол. Од. 49. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом’яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. Греб. 400.
3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Харьк. Ум. Віхтик.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 242.
віхоть Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vichot | вихоть |
віхоть Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vikhot | vikhot' | vikhot' |
віхоть Рід - іменник, чоловічий рід, неістота
віхоть Словоформи слова
| Називний | віхоть | віхті |
| Родовий | віхтя | віхтів |
| Давальний | віхтеві, віхтю | віхтям |
| Знахідний | віхоть | віхті |
| Орудний | віхтем | віхтями |
| Місцевий | на/у віхті | на/у віхтях |
| Кличний | віхтю | віхті |
віхоть Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 3 |
віхоть в англійській розкладці - ds[jnm
Цитати української літератури з використанням слова віхоть
"Намагався пригасити її, але кожне синове слово — мов сухий віхоть до вогнища."Гончар Олесь Терентійович - Крапля крові
"Часом бухне з тріском сніп іскор або вітер зірве напівзотлілий віхоть та розмече зірками."Коцюбинський Михайло Михайлович - Fata morgana
"— То ти ж скажи Пилипові, щоб безпремінно достачив гроші, — каже Грицько, положивши віхоть на люльку"Мирний Панас - Повія
"Доктор обережно вийняв із шибки віхоть соломи"Винниченко Володимир Кирилович - На той бік
"Під пахвою тіточка тримала віхоть торішньої трави, на лигач і хворостину."Вінграновський Микола Степанович - Первінка
"Адже цей віхоть — мізерний залишок тієї історичної хлорели, з запасом якої капітан Небреха на своїй коробці перетнув по діагоналі усю нашу Галактику"Ячейкін Юрій Дмитрович - Зоряні мандри капітана Небрехи
"Домазавши припічок, Настя вмочила віхоть в глиняник з білою глиною і помалесеньку підводила зверху на грубі на карнизі смугу взорців, вималюваних зовсім такими червоними та синіми зірками та хрестиками, якими вишивають рукави сорочок"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Не той став
"Мармусія гукала своїм: «Квачами, квачами відлякуйте їх!» — і сама носилася з веслом, на якому горів конопляний віхоть."Близнець Віктор Семенович - Земля світлячків
"— А увечір, лиш покажешся до хати такий, як віхоть, як мийка, усотаний[4], а вони тобі в один голос, і жінка і діти: «Нема хліба!» Та й ти не йдеш, бідний чоловіче, спати, але ти тягнеш ціп та й молотиш напотемки, аби завтра мали з чим іти в жорна"Стефаник Василь Семенович - Кленові листки
"Хурман розігнув спину й стояв, тримаючи віхоть в червоних руках."Коцюбинський Михайло Михайлович - Коні не винні