ВКРАПЛЮВАТИСЯ

ВКРА́ПЛЮВАТИСЯ (УКРА́ПЛЮВАТИСЯ), юється, недок., ВКРА́ПИТИСЯ (УКРА́ПИТИСЯ), иться, док. Входити, включатися окремими частинками в масу чого-небудь. Ромашка і деревій, материнка й конвалія вигадливо вкраплювались у зелений сувій ще не скошеного лугу (Добр., Очак. розмир, 1965, 294); Здавалося йому, що в запальний рівний гамір маршу вкраплювалися сторонні, по нічному тривожні звуки (Ле, Україна, 1940, 234); На Одещині ще стоїть суха, по-літньому тепла погода. Але в степові пейзажі вже виразно вкрапились перші ознаки осені (Рад. Укр., 6.IX 1961, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 700.