ВИДАВАТИСЯ

ВИДАВА́ТИСЯ, даю́ся, дає́шся, недок., ВИ́ДАТИСЯ, дамся, дасися, док. 1. Здаватися, сприйматися так чи інакше, таким чи інакшим. Легенько-легенько я виповз із-під кожуха, але так, щоб він лежав так само і щоби здалека могло видаватися, що я лежу на місці (Фр., II, 1950, 24); — Знаєте? Мені видається, що за нами стежать… (Ірчан, II, 1958, 14); Запилена, вже жовта трава видавалася м’якою жаданою постіллю (Збан., Єдина, 1959, 276); Він сам не знав, як до того прийшло, що Маланка видалась йому найкращою дівкою, яку коли-небудь бачив (Кобр., Вибр., 1954, 191); Очі її, звернені саме на мене, сіяли фосфоричним світлом якимсь і видалися мені незвичайно великі… (Коб., І, 1956, 533).

2. Бувати, траплятися. Ночі видавались теплі (Шиян, Баланда, 1957, 60); Відтоді в неділю чи в свято, чи так видалась вільна година — Гнат щезав з хати (Коцюб., І, 1955, 27); Зима видалась люта, море біля берегів замерзло, степи замело снігом (Дмит., Наречена, 1959, 14).

3. Виступати наперед порівняно з чим-небудь. Марина була чорнява.. Лице в неї було довгеньке, внизу гостре і видавалось вперед (Н.-Лев., І, 1956, 76); Накриття ховало темну безодню, з боків якої видавалися залізні рейки (Досв., Вибр., 1959, 323); Як та сокирка, видалась вона [борода] вперед (Мирний, II, 1954, 150); // тільки недок., перен. Виділятися, відрізнятися чим-небудь, бути помітним завдяки якійсь властивості, характерній рисі. Видавались з маси співу такі чисті та дужі голоси, котрі зробили б честь сцені у великих театрах (Н.-Лев., II, 1956, 403); [Панна Ромця:] Щось орлине, сміливе видається в ньому (Вас., III, 1960, 200).

4. тільки недок. Друкуючись, виходити в світ. Він же ["Другий вінок"] таки буде видаватися і то не в довгому часі, як тільки збереться матеріал (Л. Укр., V, 1956, 44); На Україні "Маніфест Комуністичної партії" видавався українською мовою багато разів і великими тиражами (Вісник АН, 1, 1957, 42).

5. розм. Виходити заміж. Дарочка бачила таке гільце у сусідів, коли їхня дівка видавалася заміж (Панч, Гарні хлопці, 1959, 60); І стали за нею упадати хлопці, навіть із сусіднього села,.. а Мотря, на диво усім, видалася за Трохима Війтенка (Панч, В дорозі, 1959, 189).

6. тільки недок. Пас. до видава́ти. В одному місці на боротьбу [з філоксерою] видавались усі гроші, в другому філоксера спокійно жерла виноградники (Коцюб., І, 1955, 223).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 382.

Видаватися, даюся, єшся, сов. в. видатися, дамся, дасися, гл.

1) Выдаваться, выдаться, отпускаться.

2) Выходить, выйти замужъ. Нещаслива та година, шо видалася дівчина, такого мужа дістала, шо всю волю свою мала. Гол. I. 250.

3) Издаваться, издаться.

4) Казаться, показаться, представляться, представиться. Оддалеки все видається меншим. Ком. I. 17. Він їй тріску дав, а їй вже так видалося, що то ніж. Рудч. Ск. І. 73.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 155.