БІК

БІК, бо́ку, ч.

1. Права або ліва частина тулуба від плеча до стегна. Тріщали кості, ребра, боки. Летіли зуби, пухли щоки (Котл., І, 1952, 236); Потомились вівчарки. Лягають і носять боками (Коцюб., II, 1955, 322); Він, видобувшись на ганок, став до людей так, щоб усім було видно бомби, що теліпаються в нього при боці (Гончар, Таврія.., 1957, 308).

◊ Бра́тися (взя́тися) в (під) бо́ки — обпиратися зігнутими в ліктях руками на стегна. І знову ліри заревли, І знов дівчата мов сороки, А парубки, узявшись в боки, Навприсідки пішли (Шевч., II, 1953, 77); Вила́зити (ви́лізти) бо́ком див. вила́зити; Під бо́ком — дуже близько, поруч. Ставок недалечка, під боком у комуни (Донч., І, 1956, 50); Полата́ти (нам’я́ти) бо́ки кому — побити кого-небудь. — То й не сіймо! — гукнула громада. — А хто почне орать, то ми полатаємо киями боки (Н.-Лев., II, 1956, 260); Ру́ки в бо́ки — взявшись у боки. "В мене жінка не така, — коцюбою б’ється…" Руки — в боки, гопака, аж земля сміється… (Сос., І, 1957, 368); То сим, то тим бо́ком — сяк-так, якось, абияк. То сим, то тим боком зиму перебудемо (Мирний, IV, 1955, 248).

2. Яка-небудь сторона, стінка, площина предмета. І опинився Горщик золотий Між череп’яними Горшками, Щербатий і кривий, З розбитими боками (Гл., Вибр., 1957, 128); Між темною тінню голих верб біліла боками церковка (Мирний, II, 1954, 204); Він [човен] летів серед бризків і піни, скрегочучи, б’ючись боками об скелі (Коцюб., II, 1955, 300); * Образно. Життя вперше поверталося до неї своїм суворим боком (Мирний, III, 1954, 78).

3. Місце, місцевість, що знаходиться не посередині, збоку чого-небудь. Ой заграй, заграй, синесеньке море, Та під тими байдаками. Що пливуть козаки.. Та на сей бік за нами (Шевч., І, 1951, 199); За станцією починався яр, по другий бік колії лежав степ (Панч, Синів.., 1959, 4).

4. Напрямок або місцевість, що лежить у цьому напрямку. Кругом корчми слалося на всі боки рівне поле (Н.-Лев., II, 1956, 217); Недалеко була невеличка площа, відки розходилися вулиці на п’ять боків (Фр., VII, 1951, 241); Нестір.., розходившись, погрожував у бік панської економії. (Гончар, Таврія.., 1957, 12).

◊ На всі бо́ки, у сполуч. із сл. лаяти, славити, хвалити і т. ін. — дуже. Пістряка лаяв-лаяв [сотник] на всі боки (Кв.-Осн., II, 1956, 221); Славили мене на всі боки (Мирний, IV, 1955, 333); На всі чоти́ри бо́ки — уживається, коли проганяють або відпускають кого-небудь; куди хоч.

5. перен. Одна із сторін явища, поняття. — Треба викривати підлоту буржуазних націоналістів, яку вони прикривають своїм брехливим базіканням. Але це один бік справи. Разом з тим треба привести до бойової готовності Червону Гвардію (Головко, II, 1957, 465).

6. перен. Погляд, точка зору, розуміння. Це для мене мас значення з матеріального боку, бо… потрібні гроші (Коцюб., III, 1956, 437).

7. перен. Певний напрям, спрямування. Перебудування навчальної програми в бік більшої виробничої спеціалізації.

8. Лінія спорідненості. Були, правда, дядьки та тітки з матернього боку (Мирний, IV, 1955, 293); Потомствені мартенівці! Діди їхні з батькового і материного боку ще в Кам’янському стояли біля пічок (Рудь, Гомін.., 1959, 97).

9. мат. Кожна з площин геометричної фігури.

◊ Бу́ти на бо́ці кого, чиєму; Ста́ти (перейти́ і т. ін.) на бік кого, чий — бути, стати прибічником кого-небудь: поділяти думки, обстоювати інтереси, підтримувати когось. Юзбашева партія немов переважала, бо на її боці був мулла Асан (Коцюб., І, 1955, 394); В минулому він учитель, на війні здобув чин офіцера, але в дні падіння престолу перейшов разом із своїм батальйоном на бік революційних повсталих мас (Гончар, II, 1959, 168);

З бо́ку кого, чого, чийого: а) кого, чий. Се ж не був каприз з мого боку (Л. Укр., III, 1952, 702); б) від кого, від чого. Треба поставити справу так, щоб кожний пропагандист відчував постійний контроль і допомогу з боку партійних організацій (Рад. Укр., 27.VIII 1959, 1);

З одного́ бо́ку…, з дру́гого бо́ку…: а) уживається у знач. спол. хоч…, але… при зіставленні. Якось так біжить мені час.. З одного боку це добре, бо я таки скучаю за домом, а з другого й не дуже, бо робота йде мляво (Коцюб., III, 1956, 422); б) при переліку уживається у знач. і…, і…; по-перше…, по-друге… Пригодилось з одного боку держатися біблейського оповідання, а з другого — народних легенд (Мирний, V, 1955, 405); На чиєму бо́ці вла́да (си́ла, пра́во і т. ін.) — хто-небудь має владу, силу, право і т. ін. Сила, і батьківська влада, і житейський досвід — все на його боці (Гончар, Тройка, 1963, 165).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 179.

Бік, боку, м.

1) Бокъ, часть тѣла. Узявсь під боки та й думає, що пан. Посл. Тому козакові, що шабелька при бокові. Чуб.

2) Бокъ, сторона предмета, напр. сундука, лодки и пр. Вас. 150, 151; сторона. І по сей бік гора, і по той бік гора. Мет. 34.

3) Берегъ, сторона рѣки, озера. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Мет. 83. Ти по тім боці, я по сім боці, — передайся до мене. Н. п. По тім боці — моя доля, по сім боці — горе. Шевч.

4) Вилазити боком. Даромъ не проходить. Вилізуть тобі боком оці гроші. Полт. См. Боком.

5) У боці, у боку бути, зостатися. а) Остаться въ сторонѣ, непричастнымъ. Семен зостається у боці, а Іван одвічай за все. Зміев. у. б) Сойти на второй планъ. Що за город Ніжен, — вже й гарний! а ввійшла у Козелець, — так і в боку, а як у Київ, так і поготів. Г. Барв. 37.

6) На другий бік (видужав, поправився). Еще хуже (заболѣлъ, сдѣлалъ). Фр. Пр. 56.

7) І ні в той бік. Все равно, безразлично. Галиц.

8) Боками робити. Тяжело дышать. Фр. Пр. 55.

9) З боку го заїхав. Хитростью поддѣлъ. Фр. Пр. 55. Ум. Бочок, боченько, бочечок. На бочейках мат кований пояс. АД. І. 43. Сіделечко в головочки, стременочки у бочечки. АД. І. 138.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 64.