БУНТУВАТИ

Значення бунтувати це

БУНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. неперех. Здіймати бунт, повстання; брати участь у бунті. Не село бунтувало, а тільки привідці (Коцюб., II, 1955, 98); Стоять заводи та шахти німі (бунтує робітництво) (Головко, II, 1957, 229); // розм. Виявляти велике незадоволення або неспокій, роздратування. [Одарка:] Та що скоїлося, скажи ти мені? Чого ти так бунтуєш та вбиваєшся? (Мирний, V, 1955, 250); * Образно. Коні сердито іржуть. Вони десь бунтують у стайні, б’ють землю ногами роздувають од гніву ніздрі (Коцюб., II, 1955, 61).

2. перех. Підбурювати до бунту. Осавила не селі (Н.-Лев., II, 1956, 186); // Підбурювати проти кого-небудь. [Рябина:] Ти смієш іще мою дитину проти мене бунтувати? (Фр., IX, 1952, 77).

3. перех., що, перен. Хвилювати, бентежити. А тільки барва їх [розмов], мелодія раптова тепер, як і тоді, мені бунтус кров (Л. Укр., І, 1951, 186); Зелений плав, сон, дзвін… Бунтує душу… Скільки сонця, праці, втіхи! (Горд., І, 1959, 473).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 256.

Бунтувати, ту́ю, єш, гл.

1) Бунтовать, бунтоваться. Не бунтуйте проти його, тяжко-важко покарає. К. Псал. 146.

2) Бунтовать, возмущать. Бунтує народ. Єв. Л. ХXIII. 5.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 111.

бунтувати Синоніми слова

(кого) підбурювати, баламутити, (душу) бентежити, хвилювати

бунтувати Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
rebelбунтовать

бунтувати Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
buntuvatybuntuvatybuntuvaty

бунтувати Рід - дієслово, недоконаний вид

бунтувати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особабунтуюбунтуємо
2 особабунтуєшбунтуєте
3 особабунтуєбунтують
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особабунтуватимубунтуватимемо
2 особабунтуватимешбунтуватимете
3 особабунтуватимебунтуватимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідбунтувавбунтували
Жіночий рідбунтувала
Середній рідбунтувало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа бунтуймо
2 особабунтуйбунтуйте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часбунтуючи
Минулий часбунтувавши

бунтувати Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
945

бунтувати в англійській розкладці - ,eynedfnb

Цитати української літератури з використанням слова бунтувати

"Але виховавши себе на цьому й пізнавши його внутрішній зміст, я можу бунтувати проти нього"Хвильовий Микола - Камо грядеши

"І ми, вкрай змучені зимовим сидінням у класах, починали бунтувати."Дімаров Анатолій Андрійович - На коні й під конем

"Горішанам не привелося ні ждати чого од волі, ні бунтувати"Мирний Панас - Голодна воля

"Одні з села, а другі в село, як отой Марко Гуща, що недавно привели як арештанта… Брав, пане добродзею, на фабриці сімнадцять карбованців у місяць і почав бунтувати"Коцюбинський Михайло Михайлович - Fata morgana

"Поки що так! А от Ліс — Ліс починає бунтувати проти тебе, вже є ті, хто вимагає помсти за твою зраду! Стережися, Волине!"Покальчук Юрій Володимирович - Озерний вітер

"Признаєтесь мені, ваша милість, що з того, що тепер робиться, вийде між українським народом і панами таке, що народ проти панів вічно буде бунтувати"Чайковський Андрій Якович - Сагайдачний

"— Хто озивається, сякі-такі сини? — кричить уже на все горло пан. — Хто сміє бунтувати? — та й підскакує до передніх."Мирний Панас - Хіба ревуть воли, як ясла повні

"Навіщо було бунтувати? Я щоденно читаю голодні інформації з Запоріжжя"Хвильовий Микола - Редактор Карк

"— Але як він сміє нам ту людей бунтувати? Післати до Дрогобича по шандарів, най в ланцюги та шупасом відсиі"Франко Іван Якович - Борислав сміється

"Я вже не пробую сміятись, одрікатись, бунтувати"Винниченко Володимир Кирилович - Записки Кирпатого Мефістофеля