БАНЬКА

БА́НЬКА¹, и, ж. Зменш. до баня¹

1.

БА́НЬКА², и, ж. 1. Зменш. до ба́ня² 1. Показується біла мурована брама, з-за якої визирають кулясті чорні баньки церкви з золотими зірками (Коцюб., III, 1956, 139).

2. Кулястий або опуклий предмет, здебільшого порожній усередині; куля, кулька. Он величезні скляні баньки, немов три сонця, висять над трьома вокзальними дверима (Мирний, III, 1954, 261); * У порівн. Котивсь [хлопчик Іван].. маленький і білий, наче банька кульбаби (Коцюб., II, 1955, 306); // Булька, бульбашка. Чоловік на світі як банька на воді (Номис, 1864, № 8260).

Як (мов) ми́льна ба́нька зни́кнути (ще́знути і т. ін.) — виявившись нетривким, швидко й безслідно вникнути, зруйнуватися. Потім розлетілося все, щезло, мов мильна банька (Круш., Буденний хліб, 1960, 149); По довгій годині прокинулися [втікачі] від голосних вигуків: — Тут вони! Тут! Страшне то було пробудження! Мрія про волю зникла, як мильна банька (Гжицький, Опришки, 1962, 111).

3. Глиняна чи скляна циліндрична посудина або кругла пляшка; банка, пляшка, глек. Той тільки пив воду з копанки, хто приходив з банькою (Свидн., Люборацькі, 1955, 209); — В горлі посуха! але ми зараз порадимо на це, — казав Лука, присовуючи до себе чималу баньку з вином (Коцюб., І, 1955, 138); І тільки й спочиву, що у старої Ганьки Води напитися з полив’яної баньки (Рильський, Поеми, 1957, 234).

4. діал. Очне яблуко. Олексій Іванович був чоловік неабиякий: височенного зросту, плечистий, рукатий, цибатий,.. вуси, руді та довгі, униз загнулися, очі — бульками, з червоними жилочками на білих баньках (Мирний, IV, 1955, 200).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 102.

Банька, ки, ж.

1) Ум. отъ баня 1. А на нашій церковці що за банька хороша!

2) Шаръ. Місяць має вид опуклий, се б то як банька. Дещо.

3) Стеклянный шаръ для глаженія (вмѣсто утюга). См. Гало.

4) Глиняный или стеклянный узкогорлый сосудъ. Кіев. Банька на олій. Шух. I. 264, 270.

5) Пузырь водяной. Чоловік на світі, як банька на воді. Ном. № 8260.

6) Бѣлокъ глаза. Конст. у. Хрустали къ глаза (у вола). Рудч. Чп. 254. мн. Баньки. Выпученные глаза. Греб. 373. Чого ви, братця, так баньки повитріщали? Греб. Баньки вивалив, мов баран. О. 1861. XI. Кух. 34. Коли б мені не засліпило так тею горілкою баньок, то може б я і втрапив додому. Грин. II. 179.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 27.