АБСОЛЮТНИЙ

АБСОЛЮ́ТНИЙ, а, е.

1. Безвідносний, узятий поза зв’язком, без порівняння з чим-небудь; безумовний. Для нас, революційних соціал-демократів, повстання є не абсолютний, а конкретний лозунг (Ленін, 9, 1949, 238); Новими відкриттями був зруйнований цілий ряд принципів, які вважались вічними і абсолютними (Вісник АН, 4, 1957, 4).

2. Цілковитий, повний. Тут по цілих днях можеш бути в абсолютній самоті, серед природи (Коцюб., III, 1956, 358); Франка високо цінив Стефаника як майстра новел істинного жанру і відзначав, що Стефаник — абсолютний володар форми (Укр. літ., 9, 1957, 303); Над бліндажем стояла абсолютна тиша, тільки зрідка здригалася глухо земля: у сусідів била важка артилерія (Ю. Янов., II, 1954, 8); // Необмежений. Думає [князь-мурин] про те, що він був колись абсолютним монархом понад далеким, далеким Нігером (Л. Укр., IV, 1954,134).

Абсолю́тна бі́льшість кого, чого — переважна більшість кого-, чого-небудь. Головою колгоспу знову обрали Данила Зарубу. Він одержав абсолютну більшість голосів (Кучер, Трудна любов, 1960, 488).

∆ Абсолю́тна вага́ насі́ння — виражена в грамах вага 1000 зернин, узятих без вибору із загальної маси очищеного насіння. Додаткове штучне запилення соняшника поліпшує якість насіння, збільшує його абсолютну вагу (Ол. та ефір. культ., 1956, 63); Абсолю́тна величина́ [ді́йсного] числа́, мат. — саме число, взяте без знака плюс або мінус; Абсолю́тна воло́гість пові́тря, фіз. — кількість водяної пари в грамах, що міститься в даний момент в 1 м³ повітря; Абсолю́тна додатко́ва ва́ртість, ек. — додаткова вартість, створювана шляхом подовження робочого дня за межі необхідного робочого часу. Додаткову вартість, створювану подовженням робочого дня, я називаю абсолютною додатковою вартістю (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 316); Абсолю́тна іде́я, філос. — те саме, що абсолю́т. Воздвиженський почав розказувати, що Гегель мав філософію за найвищий ступінь абсолютної ідеї, що релігію він ставив нижче (Н.-Лев., І, 1956, 365); Абсолю́тна і́стина, філос. — об’єктивна реальність, що пізнається через ряд відносних істин. Визнавати об’єктивну, тобто незалежну від людини і від людства, істину значить так чи інакше визнавати абсолютну істину (Ленін, 14, 1949,115); Абсолю́тний нуль, фіз. — найнижча температура (-273, 16° С), при якій припиняється тепловий рух молекул у тілі; Абсолю́тна [земе́льна] ре́нта, ек. — в капіталістичних країнах — рента, яку одержує землевласник з усіх ділянок землі, незалежно від їх родючості або вигідності розташування щодо ринків збуту. Теорія Маркса розрізняє ренту двоякого виду: диференціальну і абсолютну (Ленін, 13, 1949, 260); Абсолю́тний слух, муз. — здатність на слух точно визначати висоту звуків. Фрезерувальник за спеціальністю, він мав абсолютний музикальний слух (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 761); Абсолю́тна температу́ра, фіз. — температура, що вимірюється від абсолютного нуля; Абсолю́тний чемпіо́н — спортсмен, який одержав найбільшу кількість очок у змаганнях з різних вправ якого-небудь виду спорту. Гімнасти Лариса Латиніна і Віктор Чукарін здобули найбільший успіх: вони стали абсолютними чемпіонами олімпіади (Літ. газ., 25.I 1957, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 5.