САК

САК¹, а, ч.

1. Риболовна снасть із сітки, що має форму конусоподібного мішка, натягнутого на обруч і прикріпленого до держална. Довгий бовт і сак і сіті Я у човен положу (Щог., Поезії, 1958, 142); А верба була старезна.., А коріння страх густе: Штуркає Данило Млака, Щоби рака вгнать до сака — Е, та де там, все пусте! (Фр., XIII, 1954, 250); — Діду, а чим будемо ловити рибу? — Саком (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 96); [Мотря:] Старе одоробало. [Марко:] Сміялася верша з сака, оглянулася — сама така (Мороз, П’єси, 1959, 22);* У порівн. Зарослий чоловік лишився майже голий. Сорочка чорна, як каглянка, дірява, як сак (Март., Тв., 1954, 261).

◊ Би́тися як (мов, немо́в і т. ін.) ри́ба в саку́ — дуже побиватися. Бідна Рифка билася мов риба в саку (Фр., V, 1951, 446); Дурни́й як (мов, немо́в і т. ін.) сак — дуже дурний. — Сирота [Прокіп] дурний як сак (Фр., VIII, 1952, 291); Ні (ані) до са́ка, ні (ані́) до бовта́ — ні до чого не здатний. Ані до сака, ані до бовта: дурень вічний (Номис, 1864, № 6555).

2. заст. Сумка, торба з цупкої тканини для зберігання і перевезення речей. З кошиками, саками, корзинами і всякою всячиною тяглися [люди] вулицею на базар (Мирний, І, 1954, 45).

САК², а, ч., заст. Жіноче півпальто вільного крою. Вийшла Мар’яна. Англійський сірий сак, дорогий капелюх з вуаллю..— струнка, висока (Вас., І, 1959, 289).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 16.

Сак, ка, м. Рыболовный снарядъ: сакъ. Части его: конусообразный мѣшокъ изъ сѣти — саківно, острый конецъ его — ґоґовник, выше послѣдняго-ошийок, самая широкая часть — черево, само отвертіе — горло; при отверстіи мѣшокъ надѣтъ на деревянную дугу — дугу, концы душ удерживаетъ на извѣстномъ разстояніи веревка — попруга, на которую надѣта остальная часть края сѣти; отъ средины по́пруги и до ґоґо́вника черезъ дугу идетъ другая дуга — облук, который держитъ сѣть растянутой: деревянная палка, къ которой привязанъ сак, наз. держак. Шух. І. 224. Сак до гоні́ння — сакъ, въ который вгоняютъ рыбу, вспугивая ее. Шух. І. 227. 228.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 97.

сак —

1) (зменшене — сачо́к) старовинне жіноче півпальто віль­ного крою;

2) стара назва мішка, торби з штучної тканини для збе­рігання і перевезення речей;

3) див. са́ка.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 521.